А ви знаєте те, які види кептарів є на Рахівщині?

☝️А ви знаєте те, які види кептарів є на Рахівщині?

Кептар — ( киптар, киптарик, кожушок, ціфрованьик, лисак, пьихтар та ін.) -це безрукавний хутряний кожушок, який з давніх часів використовується населенням Карпат і є одним з основних елементів гардеробу гуцулів. Виготовляють його з овечої шкіри і оздоблюють кольоровим сап'яном, вовною, бляшаними кружальцями, колосовим бавовняним шнурком та смушком.
Кептар має значну локальну варіативність щодо довжини та прийомів оформлення.
Часто кептар виготовляється з однієї овечої шкури, яка перегинається навпіл і на згині робиться виріз для горловини, а з боків залишаються прорізи для рук. Від горловини половину шкіри розтинають вздовж посередині, формуючи дві передні поли. Іноді кептарі шиють з двох або з трьох шкур. Тоді вони мають підкроєні бочки. Шви завжди декорують.
Для оздоб вживають:
кольоровий сап'ян, який нашивають переважно у вигляді зубців вздовж країв та швів;
смушок, яким обрамлюють кептар;
«волічку» — вовну;
«колосовий шнурок» — плетений бавовняний шнурок;
«капслі» — бляшані кільця, що їх набивають поверх зубців із сап'яну;
«китиці» — різнокольорові вовняні ґудзики, якими прикрашають кінці сап'янових зубців;
«рачки» (іноді «хлопці») — симетричні фігурки з кольорового сап'яну, що нагадують формою раків, їх розміщують у кутах кептаря;
«кучері» («качури») — фігурні оздоби з сап'яну, обшиті волічкою, з «капелями» і «китичками», закручені догори.
«силянку» — переплетені смужки чорної шкіри;
«косички» — прикраси з різнокольорової вовни стріловидної форми, що нагадують плетення коси;
«ружі» — кружечки сап'яну з півкруглими зубцями, прикрашені «капслями»;
«косиці» — стилізовані квітки, утворені кружечками сап'яну з зубцями і «капслями» у поєднанні з вишитими галузками.
«дармовиси», «пустовиси», «повуди» — китиці, якими зав'язують кептар, а потім перекидають через плечі і вони звисають на спині.

У Рахівських гуцулів є 5 основних різновидів кептарів:

1. Ясінські - ( носять в селах Кваси, Ясіня, Стебний, Плитоватий, Кевелів, Лопушпнка, Лазещина, Чорна Тиса). В них переважає світлий колорит і досить великі узори в нижній частині Кептаря.
Ясінські кептарі характеризуються світлим колоритом, обшиті "силянкою", сап'яновими зубцями, вишиттям з кольорових ниток в зубці і хрестиками. Спереду, в верхній частині кептаря, проходить смушок з лисиці і два ряди кольорових "косичок" з китицями. Між "косичками" є також "силянка", яка закінчується "кучерями". "Кучері" в ясінських кептариках продовгуватої форми (характерна особливість закарпатських кептарів), обшиті оранжевою ниткою і мають капелі. На "кучерях" пришиті білі маленькі ґудзики. Кишені широкі, прорізні, вгорі обшиті чорним смушком з двома рядами горизонтально розташованих хрестикових узорів, в кутах спереду і збоку розташовані "косиці", тобто квіти. Техніка виконання такого узору складається з аплікації шкіркою і вишивки. Шкірка вирізана у формі кружка з капелями, навколо зубці. Цей узор обрамлений закрученими вусиками з ниток. Кептар запинається на ґудзики і зав'язується "повудами". "Повуди" — це китиці зелені та червоні (те ж саме, що "дармовиси" або "пустовиси"). Як бачимо для ясінських кептарів особливо характерне використання досить великих орнаментів у вигляді квіток-"косиць" або у вигляді окремих розет і галузок ритмічно розташованих у нижній частині кептаря.

2. Рахівські - ( носять в Рахові, Білині, Костилівці, Діловому, Розтоках).В них переважає темно-вишневий колір, інтенсивне звучання якого підкреслює контрастне співставлення з чорним смушком Обрамлення.
Рахівські кептарі прямого крою, з невеликими прорізами з боків. Обшиті чорним смушком (тільки у верхній частині спереду і темно-вишневим сукном без капслів). Ці кептарі мають дрібну "силянку", яка проходить по краях кептаря. У верхній частині кептаря спереду є два ряди "силянки", один або п'ять рядків кольорових "косичок". "Кучері" продовгуваті. На них нашиті "зірнички" і китички. Кишені прямокутні з сукна, обшиті нитками, прорізні. В кутах спереду і збоку кептарик має "косиці", вишиті нитками і кольоровими "косичками". В колориті рахівських кептарів переважають насичені кольори.

3. Богданські- такі самі як Рахівські, тільки сукно на них як правило темнішого, темно бордового, коричневого кольору і в вишивці та на косиці переважає більш кольорова гама. І шкіра вироблена по іншій методиці робила їх щільнішими на відміну від Рахівських.

4.Кептарі полянських гуцулів — ( носять в селах Косівська Поляна, Кобилецька Поляна, Росішка). Наближені до Рахівських тільки смуга обшиття сукном тут вужча, має рядок капслів і обшита шовковим шнурком. "Косиці" менші. Кишені нашивні, обрамовані чорним смушком. Кептарі мають також маленькі "косиці", які розташовані на плечах і краях кишень, і обшиті по краях шкіряним плетінням.

5. Кептарі з Великого Бичкова ( носили також в Лузі). їх своєрідність полягає в тому, що декор тут використаний дуже скупо, тільки вздовж швів. Але рисунок чіткий, лаконічний і контрастний.
Вони дуже своєрідні, гарні і скромно декоровані. Чоловічі кептарики відрізняються від жіночих, строгої форми, обшиті темно-червоним і зеленим сап'яном з півкруглими зубцями не прикрашені смушком. Крій цього кептаря прямий без коміра. Спереду кептар має широку "силянку" з червоного сап'яну, яка творить ніби сітку, оздоблену закругленими зубцями. Кишені прорізні, також прикрашені зубцями. На спині вгорі нашиті сап'янові прикраси "туліпани", а внизу на спині розташовані "три смерічки" — художнє відтворення мотивів природи. Жіночий кептар обшитий, на відміну від чоловічого кептаря, червоним сукном, вирізаним зубцями, які закінчуються зеленими і червоними листочками також із сукна. Чорний смушок обрамовує весь кептарик. Спинка гладка, тільки внизу розташована невелика гілка з червоних листочків. Крій токож прямий.

У погану погоду, в дощ та ін. кептарі вдягали на виворіт.

Також в гардеробі гуцулів Рахівщини є прості повсякденні або ж святкові, але не оздобленні кептарі, як правило без оздоблення чи з мінімальним або ж просто з китицями.
А в Рахівському районі в селах Біла Церква, Середнє Водяне, Плаюц носять румунські Кептарі, які легко відрізнити від гуцульських, оскільки вони оздоблені і пошиті в зосвім іншому стилі.

Джерело: Приватний музей гуцульського одягу та старожитностей Юрія Саса