В Рахові пройшли офіційні заходи до дня Соборності України

22 січня, наша країна відзначає День Соборності України – одну із найважливіших символічних дат в становленні нашої державності.

Сьогодні, 21 січня в Рахові, пройшов мітинг з цієї нагоди.

О 15:00 колона рушила від Рахівської районної державної адміністрації до парку імені Тараса Шевченка, де відбувся мітинг до Дня Соборності та покладання квітів до пам’ятника Кобзаря.

Опісля до слова було запрошено кандидата історичних наук, головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Рахівської міської ради – Ференца Петра Петровича, який коротко розповів учасникам мітингу про події, які відбулися в 1919 році, та їх значення в історії України.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:

Саме 22 січня 1919 року було підписано Акт злуки Української народної республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в єдину українську державу. Роком раніше – 22 грудня 1918 року — було підписано IV універсал УЦР, який проголосив повну незалежність УНР.

22 січня 1919 року на Софійській площі прозвучали такі слова: «Віднині зливаються в одне віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Виповнилися відвічні мрії, для яких жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу…».

22 січня 1939 року, вперше за 20 років свято Соборності було урочисто відзначено на офіційному рівні. Відбулося це в Карпатській Україні, місті Хуст, в той час — автономній республіці Чехословаччині. Це був привід нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Всенародних зборів українського в Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві.

21 січня 1990 роу патріотичні сили в передчутті розпаду СРСР об’єдналися і організували живий ланцюг між Києвом і Львовом, як символ духовної єдності людей східних і західних земель України та існування єдиної, соборної України. Від 1 до 3 мільйонів людей, узявшись за руки, створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова. В кінці 2000-х почала відроджуватися традиція створення живих ланцюгів, які символізують єдність України.