Бульдозером по могилах: Драматична історія військових поховань Першої світової війни на Закарпатті
серпня
14
/ 2021
Два тижні тому Європа згадувала сумну історичну подію – 28 липня 1914 року почалася Перша світова війна. Для України ця дата сповнена особливого трагізму, адже мобілізовані в різних країнах українці часто воювали у ворожих арміях. За свідченням істориків, найбільше українців мобілізували в російську царську армію (близько 3,5 мільйонів) та австро-угорську армію (близько 300 тисяч). Одягнені в мундири різних кольорів, озброєні різними видами зброї й поставлені в протилежні окопи, українці вбивали один одного за абсолютно чужі ідеї…
![]()
![]()
Закарпаття, яке на початку ХХ століття було частиною Австро-Угорської імперії, Перша світова зачепила безпосередньо. З вересня 1914 по квітень 1915 тут тривало масштабне бойове протистояння австро-угорської та російської армій. Тоді третину сучасного Закарпаття на короткий час окупували росіяни, які прорвалися через Карпатський хребет. А влітку 1916-го гірську частину області зачепив знаменитий Брусиловський прорив. У цей період мляву окопну війну заміняли кровопролитні бої з величезними втратами з обох сторін. Ось чому в гірських масивах Карпат досі можна знайти військові поховання тих часів – невеликі галявини з сірими бетонними хрестами, що похилилися від часу.
У період СРСР Першу світову й пов’язані з нею події обходили увагою і влада, й історики. На війну повісили тавро "чужої імперіалістичної", а матеріальні нагадування про неї (пам’ятники, меморіальні дошки зі списками загиблих у кожному селі, військові цвинтарі) поступово знищували. Тільки в останні 30 років історики та ентузіасти отримали можливість по маленьких часточках відновлювати панорамну картину тих трагічних подій, що забрали життя сотень тисяч українців.
Географія поховань полеглих у Першу світову закарпатців займає пів світу – від Камчатки до Італії
Depo.ua уже кілька разів розповідав про волонтерів громадської організації "Memento Bellum" (у перекладі з латини – "Пам’ятай про війну"), котрі впорядковують військові поховання періоду Першої світової на Закарпатті. Засновник організації – відомий ужгородський лікар-хірург Юрій Фатула, а вся волонтерська діяльність проводиться фактично на голому ентузіазмі. Перша світова персонально зачепила й родину пана Юрія – його прадіда Томаша Фатулу із с.Вовкове біля Ужгорода в 1914-му мобілізували в австро-угорське військо. Додому він так і не повернувся. Спроби з’ясувати долю прадіда, котрий за офіційними документами пропав безвісти, і стали поштовхом для дослідницької діяльності ужгородського лікаря.
Закарпаття, яке на початку ХХ століття було частиною Австро-Угорської імперії, Перша світова зачепила безпосередньо. З вересня 1914 по квітень 1915 тут тривало масштабне бойове протистояння австро-угорської та російської армій. Тоді третину сучасного Закарпаття на короткий час окупували росіяни, які прорвалися через Карпатський хребет. А влітку 1916-го гірську частину області зачепив знаменитий Брусиловський прорив. У цей період мляву окопну війну заміняли кровопролитні бої з величезними втратами з обох сторін. Ось чому в гірських масивах Карпат досі можна знайти військові поховання тих часів – невеликі галявини з сірими бетонними хрестами, що похилилися від часу.
У період СРСР Першу світову й пов’язані з нею події обходили увагою і влада, й історики. На війну повісили тавро "чужої імперіалістичної", а матеріальні нагадування про неї (пам’ятники, меморіальні дошки зі списками загиблих у кожному селі, військові цвинтарі) поступово знищували. Тільки в останні 30 років історики та ентузіасти отримали можливість по маленьких часточках відновлювати панорамну картину тих трагічних подій, що забрали життя сотень тисяч українців.
Географія поховань полеглих у Першу світову закарпатців займає пів світу – від Камчатки до Італії
Depo.ua уже кілька разів розповідав про волонтерів громадської організації "Memento Bellum" (у перекладі з латини – "Пам’ятай про війну"), котрі впорядковують військові поховання періоду Першої світової на Закарпатті. Засновник організації – відомий ужгородський лікар-хірург Юрій Фатула, а вся волонтерська діяльність проводиться фактично на голому ентузіазмі. Перша світова персонально зачепила й родину пана Юрія – його прадіда Томаша Фатулу із с.Вовкове біля Ужгорода в 1914-му мобілізували в австро-угорське військо. Додому він так і не повернувся. Спроби з’ясувати долю прадіда, котрий за офіційними документами пропав безвісти, і стали поштовхом для дослідницької діяльності ужгородського лікаря.