В ужгородському музеї, можливо, виявили роботу Мурашка, яка атрибутована іншому не менш відомому художнику

Портрет хлопчика, який, можливо, написав Олександр Мурашко / Фото: Едуард Димшиц

Український мистецтвознавець Едуард Димшиц побував у Закарпатському художньому музеї імені Бокшая на запрошення директора музею Ференца Ерфана. Переглядаючи постійну експозицію Ерфан поцікавився, що мистецтвознавець думає про портрет хлопчика, який приписують відомому українському живописцю Миколі Пимоненку. І, як виявилося, картина з багатою історією стає оповита ще й загадкою: хто її справжній автор.

Про своє дослідження детально написав мистецтвознавець на своїй сторінці у Фейсбук. Далі пряма мова:

«Вчора, під час перебування в Закарпатському художньому музеї, онук славетного Йосипа Бокшая, директор музею Ференц Ерфан, підвів мене до однієї картини з основної експозиції. Він запитав моєї думки щодо портрету хлопчика в червоній сорочці, що приписується Миколі Пимоненку, під питанням. Ця робота мала цікаву історію. Її намагалися без дозволу вивезти закордон, конфіскували і потім вона потрапила до музейної збірки. Коли я побачив роботу, то відразу зрозумів, що на твори Пимоненка вона не дуже схожа. Але нагадувала роботи іншого не менш славетного київського художника», – пише Едуарт Димшиц.

«Я назвав директору його ім’я, але ж аргументів було малувато. І тут я побачив, що на роботі є підпис, але зафарбований червоним кольором, кольором сорочки. Ференц взяв свій телефон и пропустив цей підпис через якусь програмку, встановлену в його телефоні, що дала зображення як в інфрачервоному діапазоні світла. Ми відносно чітко побачили ініціал і першу букву прізвища художника, прописне “а” та велике “М”. Саме так починався підпис на багатьох творах Олександа Мурашка, ім’я якого за три хвилини до того я і назвав Ерфану. Не можу на 100% стверджувати, що на цьому атрибутація успішно завершена, але не виключаю вірогідність вірного визначення авторства цього твору», – наголосив мистецтвознавець.

Також Димшиц показав для прикладу фрагмент підпису портрету та іншу роботу Пимоненка:

«Поруч з портретом хлопчика я наводжу місце зафарбованого підпису, де в реальному світлі, нажаль, нічого не побачиш, а також фрагмент відомої роботи Мурашка “Прачка” 1914 року. Знову ж таки вимушений перепрошувати за якість фото, зробленого на стіні музею при штучному освітленні».

Тепер слово за мистецтвознавцями, які мають провести ряд експертиз по атрибуції, можливо в каталозі-резоне на одну роботу Олександра Мурашка стане більше. А для поціновувачів мистецтва стане гарний привід відвідати загадковий портрет у цитаделі закарпатського мистецтва.