Між батьком та сином однієї з найбагатших родин Закарпаття пробігла чорна кішка

Конфлікти між батьками і дітьми не є рідкістю, а коли зачіпається найболючіше – гроші, та ще й великі – взагалі посваритися не важко. Мова йде про родину Гісем, у якій батько Володимир є власником серйозного бізнесу, але якого закарпатці більше знають, як господаря коньячного заводу та сина-банкіра Мирослава. Наразі сторони між собою конфліктують і сімейна сварка переросла навіть у публічні масштаби та сягнула апогею відкриттям кримінальної справи.


«Карпатський об’єктив» нікого не звинувачує і не виправдовує – це компетенція суду, утім спробуємо розібратися, що ж сталося насправді у одному з банків, керівником якого був ужгородець.

Розтрата 50 мільйонів гривень?
Днями у соцмережі Мирослав Гісем опублікував допис, у якому поскаржився на дії свого батька.

«Дорогі друзі! Напевно, ви вже знаєте про той тиск, який почався на мене на замовлення рідного батька.

Не буду поки вдаватися в подробиці, але скажу одне – це помста батька за те, що я не мав наміру брати участі у його брудних аферах.

Будьте певні, що у мене достатньо сил, щоб захистити своє чесне ім‘я і вивести на чисту воду справжніх аферистів», – написав він.

Про що же тут іде мова?
Прокуратура Закарпатської області розповіла «Карпатському об’єктиву», що екскерівництво банку підозрюють у багатомільйонній оборудці зі збитками у майже 50 мільйонів гривень.


«За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури організованій групі у складі колишнього голови правління та п’яти посадовців банку, а також оцінювача майна як пособника повідомлено про підозру у зловживанні повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки, та підробленні документів (ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 358 КК України). Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУ Нацполіції Закарпаття за оперативного супроводу Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області ДСР Нацполіції України», – наголосила речниця прокуратури Катерина Хижняк.

Також вона додала, що йдеться про видачу мільйонних кредитів, для погашення яких банк приймав заставне майно за завищеною вартістю. Її визначали залучені оцінювачі, у висновках яких ціна на потрібну для афери нерухомість перевищувала реальну, подекуди – у десятки разів. На підставі такої ж фіктивної оцінки банк набув у власність нерухоме майно за значно завищеною ціною.

«Наразі триває робота над встановленням усіх причетних до злочину осіб. Вирішується питання щодо обрання семи підозрюваним громадянам запобіжних заходів. Зауважимо, що серед них діючим працівником банку є лише одна особа. До суду буде подане клопотання щодо її тимчасового відсторонення», – сказала речниця Закарпатської обласної прокуратури.

Як заявив начальник відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю обласної прокуратури Ігор Коптєв, протягом майже 10 років діюче на той час керівництво банку систематично здійснювало фінансові махінації, матеріальна шкода від яких склала майже 50 млн грн. Таким чином було зменшено регулятивний капітал банку та погіршено фінансовий стан установи на цю суму.

Отже, чи є провина Мирослава Гісема у цій оборудці, чи ні, встановлюватиме суд. Поки ж рішення чи вироку у справі немає, казати що син коньячного магната замішаний у фінансових махінаціях, не можна.

Чи є справа проти банкіра замовною?
Сам Мирослав Гісем переконаний, що справу проти нього відкрили безпідставно, що вона є необґрунтованою і що його вини ні в чому немає. Каже, що весь розголос довкола останніх подій є не більше, ніж «наїздом на його сім‘ю, дітей та колег», чому передувало « 5 років переслідувань – з 2018 року, рейдерське захоплення банку, всього бізнесу, заволодіння його майном», а також додає, що отримує «постійні погрози».

Ось як він прокоментував ситуацію:

«Невже в період війни підтримка місцевого рейдера за рахунок державних органів є важливою? У державних органів немає більш серйозних справ, аніж займатися сімейними питаннями комерційних структур, які бездоганно працювали впродовж 25 років незалежної України? – наголошує він. – Я ніколи не поділяв його (батька, тобто Володимира Гісема, – ред.) проросійських поглядів. Він за 40 років не посадив жодного куща вирограду, жодного саду».


Замовником справи Мирослав Гісем вважає корпорацію «Закарпадсадвирпром», яка, за його словами, «складається з 2 людей: Володимира Гісема та Юлії Рудової», які і є прикладом «рейдерського захоплення СВК «Ізумрудний».

Свої слова чоловік підкріплює листом, який отримав 26 березня 2017 року як керівник ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» від Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ізумрудний», у якому йдеться про розірвання договору між СВК «Ізумрудний» та ПАТ «Комінвестбанк» через те, що він «не відповідав чинному законодавству».


Отже, на думку Гісема-молодшого, справу проти нього можна трактувати як «заволодіння державними підприємствами та державними землями, скорочення робочих місць».

Також він пояснює: «Банком я займався з 1994 по 2018 рік, фінансував і розвивав всі напрямки бізнесу Закарпатської області, робив це за будь-якої влади незалежно і успішно. А зараз судді хто??? Хто крав і брав… Чи ні? Судять ті люди, які поняття не мають, що таке комерційний банк, які жодного дня не займалися бізнесом, які тільки дивилися, з кого взяти, і що взяти…»

Відтак він переконаний, що на цю історію ще чекає продовження, адже крапки над «і» досі не розставлено.


У свою чергу, батько пана Мирослава Володимир Гісем поки що ніяк не прокоментував ні свою позицію щодо ситуації з банком, ні публічно не висловився те, що між ними з сином пробігла чорна кішка, ні взагалі і словом не обмовився про звинувачення на свою адресу.

Оскільки ж проти Мирослава Гісема відкрито кримінальну справу, на нього чекає суд, який уже й винесе вердикт щодо того, чи є в чомусь його провина, чи ні.


Утім, як бачимо, звинувачення на адресу банкіра є дуже серйозними. І розбиратися в тому, хто і де саме переступив закон – уже компетенція відповідних органів. Якими будуть їхні висновки, дізнаємось згодом. А поки що хоч і протистояння між членами однієї з найбагатших закарпатських родин і вийшло на публічні простори, та робити висновки, на чиєму боці більше правди, не будемо.

Марина АЛДОН