В Закарпатті лікарі часто вказують конкретні аптеки: чому це відбувається?

У прикордонному місті Виноградів на Закарпатті, де проживає близько 35 тисяч осіб, функціонує понад 50 аптек — один з найвищих показників щільності фармацевтичних закладів в Україні. Окрім транскордонного експорту ліків до країн ЄС, значну роль у підтримці такого ринку відіграє практика, коли лікарі прямо рекомендують пацієнтам конкретні аптеки для придбання призначених препаратів. Це явище викликає питання щодо мотивів медиків та впливає на накопичення непотрібних медикаментів у домогосподарствах.

Рекордна щільність аптек у прикордонному регіоні

В Україні загалом діє понад 20 тисяч аптек, що забезпечує одну з найвищих щільностей у Європі — приблизно 1 аптека на 2 тисячі жителів. У Виноградові цей показник значно вищий, тоді як в Угорщині на подібне населення припадало б лише 4–6 аптек. Основні фактори виживання бізнесу — близькість до кордону з ЄС, де багато ліків доступні лише за рецептом або за вищими цінами, та локальні особливості призначення медикаментів.

Практика рекомендацій конкретних аптек лікарями

У багатьох випадках, потрапивши до лікарні чи на амбулаторне лікування, пацієнти отримують не лише рецепт, а й чітку вказівку, в якій саме аптеці придбати препарат. Така практика поширена в регіонах з високою конкуренцією аптек, включаючи Закарпаття. Експерти зазначають, що це може бути пов'язано з непрямими фінансовим інтересами лікарів: аптеки іноді пропонують бонуси чи комісії за направлення пацієнтів, особливо щодо препаратів, які не входять до програми реімбурсації або мають аналоги. Хоча прямі докази таких схем у Виноградові публічно не фіксувалися, подібні явища описуються в загальних дослідженнях українського фармринку як один із механізмів стимулювання продажів.
З 2017 року діє програма «Доступні ліки», яка дозволяє отримувати препарати для хронічних захворювань безоплатно або з доплатою за електронним рецептом у будь-якій аптеці з договором НСЗУ. З липня 2025 року всі ліцензовані аптеки зобов’язані долучитися до програми, що мало б зменшити залежність від конкретних закладів. Проте на практиці лікарі іноді рекомендують аптеки, які не є учасниками програми або пропонують дорожчі аналоги, що не підпадають під реімбурсацію.

Наслідки для пацієнтів та суспільства

Через такі рекомендації пацієнти часто купують більше ліків, ніж потрібно, або обирають менш вигідні варіанти. У результаті в українських домогосподарствах накопичуються значні запаси невикористаних медикаментів — за деякими дослідженнями, до 94% сімей мають непотрібні препарати. Це призводить до марнування коштів, ризиків для здоров’я та екологічних проблем через неправильну утилізацію.
Реформи 2025–2026 років, зокрема обов’язкове використання електронних рецептів та розширення програми «Доступні ліки» (понад 700 найменувань), спрямовані на посилення прозорості та зменшення впливу непрямих стимулів. Пацієнти можуть самостійно перевірити аптеки-учасниці через дашборд НСЗУ або гарячу лінію 16-77.

Контекст та реформи

Фармацевтичний ринок України залишається одним з найбільш насичених у Європі, з домінуванням приватних аптек. Після 2022 року попит на ліки зріс, але реформи НСЗУ та МОЗ спрямовані на гармонізацію з європейськими стандартами, посилення контролю за призначеннями та мінімізацію непотрібних витрат пацієнтів.