Чому львівська організація виступає проти вітропарків на Закарпатті: аналіз ситуації та джерела фінансування МБО "Екологія-Право-Людина"

В умовах енергетичної кризи, спричиненої російською агресією, розвиток відновлюваних джерел енергії, зокрема вітрової, є критично важливим для енергетичної незалежності України. Проте, на Закарпатті плани будівництва вітроелектростанцій зіткнулися з несподіваним опором – з боку львівської громадської організації МБО "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ). Організація активно використовує судові механізми, щоб заблокувати будівництво вітропарку на полонині "Руна", мотивуючи це необхідністю збереження природи та екології регіону.

Така активність організації, що базується за сотні кілометрів від місця подій, викликає багато питань. Звідки у ЕПЛ кошти на масштабну юридичну боротьбу, оплату експертів, публікації в медіа та відрядження активістів? І головне – чому львів'яни так активно протидіють розвитку вітрової енергетики саме на Закарпатті, особливо на тлі загальнонаціональної потреби в енергетичній безпеці?

Хто стоїть за МБО "Екологія-Право-Людина"?

Згідно з офіційною інформацією, МБО "Екологія-Право-Людина" має чітку організаційну структуру. Серед її засновників значаться:

Кравченко С.М. – відомий еколог і громадський діяч.

Тустановська І.В. – правозахисниця, фахівчиня з екологічного права.

Керівні посади в організації обіймають:

Джон Бонайн – президент організації, правник з міжнародним досвідом та викладач екологічного права.
Іван Василакій – член правління, експерт з питань природоохоронного законодавства.
Оксана Кравченко – член правління, юристка та координаторка екологічних програм.


Звідки МБО "Екологія-Право-Людина" бере гроші?

Згідно з даними за 2024 рік, дохід МБО "Екологія-Право-Людина" склав 22,4 млн грн. Основними джерелами фінансування організації є:

Гранти від міжнародних організацій: ЕПЛ активно співпрацює з міжнародними структурами, включаючи ООН та різні екологічні фонди. Частина коштів, виділених Україні на гуманітарні та екологічні програми, могла бути спрямована на діяльність організації.
Пожертви від приватних донорів та організацій: Організація отримує фінансову підтримку від міжнародних благодійних фондів, корпоративних партнерів та окремих громадян, які поділяють її екологічні цілі.
Участь у міжнародних програмах: ЕПЛ є членом Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) та бере участь у проєктах, що фінансуються Європейським Союзом та іншими міжнародними інституціями.

Серед основних донорів організації у 2023 році, згідно з публічними даними, були:

Європейські інституції: Програма EU4Environment (ЄС) та Рада Європи (гранти на імплементацію Оргуської конвенції).
Міжнародні фонди: Heinrich Böll Stiftung (Німеччина) та Global Greengrants Fund (США).
ООН та спеціалізовані агенції: UNDP (проєкти зі сталого розвитку) та UNEP (захист біорізноманіття Карпат).
Національні джерела: Фонд "Відродження" (Україна).


Чому львів'яни виступають проти вітрової енергетики на Закарпатті?

Офіційною позицією МБО "Екологія-Право-Людина" є захист екосистеми Карпат, збереження біорізноманіття, зокрема птахів та тварин, а також врахування інтересів місцевих громад. Організація заявляє про потенційні негативні наслідки будівництва вітропарків для довкілля.

Проте, виникає питання, чому саме львівська організація проявляє таку активність щодо проєкту, розташованого в іншій області. Це породжує різні припущення:

Дійсна екологічна стурбованість: Можливо, організація щиро переймається питаннями збереження унікальної природи Карпат і вважає, що будівництво вітропарків несе неприйнятні ризики для екосистеми регіону.

Лобіювання інтересів інших енергетичних компаній: Не виключено, що за діями ЕПЛ можуть стояти інтереси інших гравців на енергетичному
ринку, які не зацікавлені у розвитку вітрової енергетики.

Недостатня комунікація та врахування думки місцевих громад: Можливо, проєкт будівництва вітропарку не був належним чином узгоджений з місцевими жителями, що викликало їхнє невдоволення, а ЕПЛ вирішила підтримати їхню позицію.

Геополітичний контекст: В умовах війни будь-яке блокування стратегічних енергетичних проєктів може розглядатися як дія, що опосередковано грає на руку агресору, незалежно від справжніх мотивів організації.

Питання про справжні причини такої активної протидії з боку львівської організації залишається відкритим і потребує подальшого вивчення та публічного обговорення. Важливо збалансувати необхідність розвитку відновлюваної енергетики для зміцнення енергетичної безпеки країни та питання збереження унікальної природи Карпатського регіону.

Прозорість діяльності громадських організацій та джерел їхнього фінансування є ключовою умовою для розуміння їхніх справжніх мотивів та запобігання можливим маніпуляціям.

Публікація підготовлена з відкритих джерел, але варто на цю тему провести журналістське розслідування та встановити реальних замовників такої антидержавної діяльності.