На Закарпатті продали найціннішу гірську вершину

Людям доведеться забути, як ще раніше збирали там рятівні ягоди.


На Перечинщині, таки, не відстояли одну із найбільших полонин в Українських Карпатах. Мова іде про Полонину Руну. Торік, під час повномасштабного російського вторгнення, на годувальницю багатьох місцевих жителів, де збирали роками яфину, поклали око "чужі господарі" із Донеччини.

Про це "Голос Карпат" уже писав у попередній публікації. На той час мова ішла про надання дозволу на розробку технічної документації з подальшою орендою території Полонина Руна товариству УК "Вітряні Парки України"

Метою проєкту було встановлення дослідних вишок із подальшим спорудженням вітряків на гірському масиві. До того, питання ретельно обговорювалось на комісії, де більшість депутатів Тур'я-Реметівської ОТГ зійшлись на тому, що надання дозволу на розробку технічної документації із подальшою орендою на території Полонина Руна є абсолютно недопустимим. Було зауважено, що Полонина Руна є надбанням усіх жителів громади і рішення про надання в оренду або власність має бути обговорено всією громадою. Людей закликали не бути байдужими й відстояти свою годувальницю, яка вже опісля може стати чиєюсь власністю.

Варто відзначити, рішення про дозвіл на будівництво вітряків на Полонині Руній мало бути затверджено сесією Тур'я-Реметівською сільською радою 16 червня 2022-го року. Водночас у ході засідання проєкт рішення було знято на пізніше дововивчення. У той же час деякі представники інтересів громади пообіцяли тримати питання на особистому контролі та стежити за ходом подій, щоб не дозволити зруйнувати безцінну гірську вершину.

Уже всередині жовтня торік питання із передачею в оренду Полонини Руної постало укотре. Депутат Дзямулич (Yury Dzamulich) написав на своїй сторінці 12 жовтня:

"Доброго дня, шановні жителі Тур'є-Реметівської ТГ, незважаючи на те, що в нас іде війна і люди гинуть кожного дня, наша голова громади Девіцька Н. вирішила активно атакувати депутатів і терміново зібрати сесію, на порядок денний якої включила питання про вітряки, які наробили величезного галасу влітку. Я хочу сказати лише одне, люди віддають своє життя на війні, вічна їм Слава, а наше керівництво ТГ дерибанить землі на полонині", - додав Дзямулич.



2 листопада Юрій Дзямулич повідомив, що в черговий раз було відмовлено підприємству "ВІТРЯНІ ПАРКИ УКРАЇНИ" у встановленні вимірювальних щогл. Більшість депутатів не поділяють думку щодо можливості встановлення вітряків на Полонині Руна, що може призвести до знищення гірського масиву та завдасть непоправну шкоду при будівництві та експлуатації вітрової електростанції.

Несподіваний поворот. Полонину таки продали й попри старання громади її відстояти.

На жаль, врятувати чорничну гору населенню так й не вдалося. Люди подейкують, "гроші зробили свою чорну справу". Їхню Руну таки продали з метою облаштування на горі вітрової електростанції. Уже у травні цього року на Полонині Руній цією ж фірмою, що взялась будувати на гірському хребті вітрову станцію, вчинено величезне екологічне порушення. Згодом цим фактом злочину зайнялася поліція.

У ході проведення подальших заходів щодо запобігання правопорушень природоохоронного законодавства працівники Державної екологічної інспекції у Закарпатській області спільно з громадськими екологічними інспекторами, представниками УжНУ та поліцією в результаті огляду встановлено, що на хребті полонини Руна повторно виявлено зняття ґрунтового покриву площею 290 кв. м. без відповідних дозвільних документів. Порушення вчинила фірма, яка займається бізнесом пов’язаним з вітрогенерацією.

"На даний час проводиться обрахунок збитків, про результати яких повідомимо суспільство", – йшлося у повідомленні Ситуацію на полонині Руній прокоментувала і фахівчиня ГО “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук .

“Ось тут вже історія з полониною Руною…. Одна-однісінька щогла для вимірювання вітру і – 290 м кв. ґрунту знято. Разом з яфинниками і брусничниками. Що казати про встановлення десятків щогл для ВЕУ (вітроустановок)? Площа зняття ґрунту під одну щоглу для вітряка становить 340 м кв.

Але це не все: для неї ритимуть глибокий котлован, виймаючи до 2 тис. кубів ґрунту, заливаючи його бетоном. Для того, щоб вирити 1 котлован, залити його бетоном і змонтувати щоглу, необхідна робота 2-3-х одиниць важкої техніки – екскаватора, крана, вантажівок. Полонина Руна буде перетолочена і перекопана вздовж і поперек.

1. Скільки років треба буде для відновлення рослинного покриву?

2. Чи готові громади, які живуть під полониною Руною, розпрощатись з яфинниками і брусничниками?

3. Якою водою голови ТГ забезпечать мешканців громад, які живуть під полониною Руною, коли води в колодязях і потоках не стане?

Адже полонина – це основа водобору Перечинщини. Водна ерозія ґрунту і водонепроникний шар бетону під вітряками сприятимуть активізації поверхневого стоку, що проявиться у частих паводках та маловодді на цій території”, – зауважила екологиня.

Також у гірському масиві Закарпаття фірма завдала шкоди навколишньому середовищу.

Як повідомляється, у ході проведення заходів щодо запобігання правопорушень природоохоронного законодавства працівники Державної екологічної інспекції у Закарпатській області спільно з представником ініціативної групи УжНУ на Перечинщині встановили, що на території гори Лютянська Голиця у масиві Полонинський хребет, було незаконне зняття ґрунтового покриву площею близько 350 кв. м без відповідної процедури.

“Це порушення скоїла одна з вітчизняних фірм, котра займається вітрогенеруючою діяльністю. Наразі працівники ДЕІ встановлюють збитки навколишньому природному середовищу, а також проходить відповідна перевірка чи не було пошкодження рослин, які входять у Червону книгу України“, – повідомили держекоінспектори.

На місце пригоди працівники ДЕІ викликали слідчо-оперативну групу Перечинського відділу поліції, яка повинна внести цей факт в ЄРДР і розпочати розслідування. У ході проведення згаданих заходів працівники ДЕІ спільно з екоактивістами УжНУ встановлюють завдані аналогічні збитки й в інших місцях у масивах Полонинського хребта.

Сумно, що так руйнується надбання громади і гинуть природні багатства Щороку до Полонини Руної під час дозрівання яфини (чорниці) приходило багато місцевих жителів, які збирали цю рятівну ягоду й продавали на місцевих базарах. Такий заробіток вартував людям (яфинарям) не тільки терпіння та сили, бо ж піднімались до чорничної гори із раннього ранку, а й не рідко здоров'я. Утім, Полонина, хоча і виснажувала в деякій мірі, утім рятувала від нестачі фінансів цілі родини селян. А от наразі про такий заробіток, із сумом відзначають в громаді, доведеться забути. "Хіба там будуть уже яфини?" "Чи впустять людей зараз на гору, коли є шлагбаум?" Такі репліки нині лунають із уст місцевих яфинарів. Не та полонина, яку знали наші діди. Чужі господарі тут хазяйнують, каже населення.

Дійсно, в минулі роки полонину люди оберігали. Тут не було популярних сьогодні джип-турів, які на сьогодні руйнують екосистему таких миловидних вершин , а тим паче ніхто б не посмів руйнувати родючий грунт цієї вершини, аби спорудити на ній щось накшталт вітряків. Тут випасали коней гуцуликів із ремітського жеребчинця, а вівчарі доглядали за вівцями.

Люди розповідають, що на вершині була й своєрідна колиба "Ракуська хижа", де робили смачнючий сир. Та ті часи, на жаль, у минулому, як і рідний шматок землі та можливість на ньому підзаробити на кусень хліба простому сільському народу.

- До 1945 року вся земля на полонині Руна була розподілена між селами Турянської долини і газдами, які тримали вівці, корови, бики та коні. В розпоряджені родини мого діда і прадіда також була частина полонини на якій випасалася худоба з весни до пізньої осені. Кожний газда мав дбати за закріпленою за ним частиною полонини. Варто знову повернутися до давньої практики. На полонині випасалося десятки тисяч голів худоби. Полонина зберігалася і не знищувалася проходимцями як сьогодні, - відзначає пан Юрій, місцевий житель.