Україна й Угорщина сперечаються через Карпатську вісімку та паливні сховища
У відносинах Києва й Будапешта виникло нове напруження після першого саміту Карпатської інтеграційної ініціативи. Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що його країна не приєдналася до нового формату співпраці, а також виступив проти розміщення в Угорщині сховищ для українських стратегічних запасів пального. Українське МЗС розкритикувало ці заяви.
Що сталося з Карпатською вісімкою
18 вересня Україна провела на Івано-Франківщині перший Карпатський саміт. За задумом Києва, ініціатива має об’єднати вісім держав регіону для співпраці у сфері безпеки, енергетики, логістики та прикордонної економіки. Офіс президента України включив Угорщину до переліку країн формату й повідомив, що її представники долучаться до економічної частини заходу.
21 вересня Мадяр заявив у парламенті, що Угорщина отримала запрошення, але не є учасницею Карпатської вісімки. Водночас, за відповіддю угорського МЗС виданню Telex, на першому саміті був присутній керівник посольства Угорщини в Києві. Отже, присутність дипломата не означала згоди Будапешта приєднатися до ініціативи.
Через що виникла суперечка щодо сховищ
Під час економічної частини саміту українська група «Нафтогаз» і угорська MOL підписали меморандум про можливе створення поблизу кордону сховищ для нафтопродуктів, призначених для потреб України. Українська сторона пояснювала інтерес до проєкту російськими ударами по паливній інфраструктурі та потребою мати додаткові потужності зберігання. Меморандум був початком опрацювання проєкту, а не рішенням про будівництво.
Мадяр заявив, що за його уряду таких сховищ в Угорщині не будуватимуть. Він також розкритикував MOL за переговори з українською компанією без погодження з урядом. У MOL, зі свого боку, зазначили, що оцінка технічних, фінансових і регуляторних умов перебуває лише на початковому етапі. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав сумніви Будапешта щодо співпраці компаній несподіваними та застеріг від втручання політики в ділові домовленості.
Які питання залишаються між країнами
Окремим джерелом розбіжностей залишаються права угорської національної меншини в Україні та пов’язана з цим позиція Будапешта щодо переговорів про вступ України до ЄС. Однак пов’язувати саме ці вимоги з рішеннями Мадяра щодо Карпатської вісімки чи паливних сховищ як із доведеною причиною наразі підстав немає. Так само не варто подавати припущення про його внутрішньополітичні мотиви як встановлений факт.
Наразі позиції сторін розходяться у двох конкретних питаннях: статусі Угорщини в новій регіональній ініціативі та перспективах проєкту сховищ. Подальша доля меморандуму залежатиме від переговорів компаній і позиції угорської влади.