В Україні розгортається суперечка: чи варто відмовлятися від по батькові?

В останні роки в Україні дедалі частіше лунають заклики до перегляду або навіть повної відмови від традиційного використання по батькові. Ця дискусія, що активно обговорюється у провідних університетах, соціальних мережах та на президентських петиціях, відображає глибинні процеси національної самоідентифікації та прагнення до європейських стандартів.

Історичний контекст та сучасні аргументи

Система іменування, що включає ім'я, по батькові та прізвище, є обов'язковою в Україні та деяких інших пострадянських країнах. Водночас, у більшості країн світу такої традиції немає, а для ідентифікації особи достатньо імені та прізвища.

Прихильники скасування по батькові висувають кілька ключових аргументів:

"Пострадянський пережиток" та зв'язок з Росією: Найсильніший аргумент, особливо на тлі повномасштабної війни, полягає в тому, що по батькові нібито є нав'язаним елементом російської культури. "В Європі такого немає, тому ми маємо бути ближчі до європейців і далі від країни-агресора", – часто лунає у дискусіях.

Втрата актуальності: Багато хто вважає, що по батькові втратило своє практичне значення. У сучасному світі, де ідентифікація відбувається за допомогою документів, по батькові часто сприймається як зайвий елемент. Як зазначають деякі активісти: "Без Google ніхто навіть не знає, як по батькові Богдана Хмельницького, Івана Мазепи чи хоча б Віталія Кличка".

Етичний аспект: Деякі українці вважають, що батьки, які не були гідними свого імені (наприклад, не брали участі у вихованні, вели аморальний спосіб життя), не заслуговують на те, щоб їх ім'я згадувалося у повному імені дитини.
Спрощення для міжнародних взаємодій: Відсутність по батькові спростила б оформлення документів для виїзду за кордон та взаємодію з іноземними системами, де немає аналогічних граф.

Аргументи на захист традиції

Однак, дискусія має й іншу сторону. Прихильники збереження по батькові наголошують на таких моментах:

Культурна спадщина: По батькові є давньою слов'янською традицією, яка використовувалася на українських землях задовго до радянського періоду, зокрема у козацькі часи. Відмова від нього може розглядатися як відмова від частини власної історії.

Шанобливе звернення: Для багатьох по батькові є формою шанобливого звернення до старших або до людей у офіційних стосунках. Натомість, пропоноване звернення "пане/пані" хоч і є нормою, може сприйматися як менш офіційне або особисте в певних контекстах.

Ідентифікаційна функція: У великих колективах або населених пунктах, де багато людей з однаковими іменами та прізвищами, по батькові допомагає однозначно ідентифікувати особу.

Практичні виклики: Повна відмова від по батькові вимагатиме масштабних змін у всіх державних реєстрах, базах даних та документах, що є складним і дороговартісним процесом.

Що далі?

Петиції щодо відмови від по батькові почастішали на сайті Президента України з початком повномасштабної війни, хоча наразі не збирають значної підтримки. Це свідчить про те, що, попри активні дискусії, суспільство ще не має єдиної думки щодо цього питання.

Дискусія про по батькові є лише одним із проявів ширшого процесу деколонізації та переосмислення української ідентичності. Остаточне рішення щодо долі по батькові в українському іменуванні, ймовірно, вимагатиме комплексного аналізу історичних, культурних, правових та соціальних аспектів.