Бронювання недоступне, а виїзд за кордон як студентів заблокований: чоловіки 23-25 років опинилися у «сірій зоні»

Чоловіки віком від 23 до 25 років в Україні опинилися у своєрідному правовому вакуумі: вони вже не можуть виїхати за кордон для навчання, але ще не підлягають бронюванню від підприємств через прогалини в законодавстві.

Юридична конструкція обмежень воєнного стану виявилася несинхронізованою щодо вікових етапів молоді. Через це тисячі громадян цього віку фактично втратили інструменти як для академічної мобільності, так і для захисту на робочих місцях.

Чому виникла «сіра зона» для молоді?
Проблема базується на розмежуванні статусів у Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу». Закон чітко розділяє призовників та військовозобов'язаних:

Призовники: Особи до 25 років, які перебувають на обліку призовників і підлягають базовій військовій службі, а не мобілізації.

Військовозобов'язані: Громадяни, які досягли 25-річного віку (або набули такого статусу раніше, наприклад, після військової кафедри), що перебувають у запасі.

Оскільки механізм бронювання за постановою Кабміну № 76 поширюється виключно на військовозобов'язаних, призовники віком 23–25 років не можуть отримати бронь. Логіка уряду проста (молодь до 25 років і так не мобілізують), проте вона повністю ігнорує потреби бізнесу та професійного розвитку фахівців.

Основні наслідки правової колізії
Ситуація, що склалася, створює серйозні труднощі як для самих молодих чоловіків, так і для економіки загалом:

Неможливість бронювання: Роботодавці не можуть офіційно гарантувати бронь для критично важливих спеціалістів 23–24 років, які мають лише посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Блокування виїзду за кордон: Згідно з правилами перетину кордону (постанова № 57), виняток для студентів діє лише для громадян віком від 18 до 22 років включно. Водночас через відсутність статусу військовозобов'язаного такі чоловіки не можуть виїхати і як заброньовані працівники у службові відрядження.

Ризики для ринку праці: Роботодавці намагаються уникати залучення фахівців цієї вікової категорії до довгострокових чи критичних проєктів через неможливість їхнього правового захисту.

Як можна вирішити проблему?
Експерти та представники бізнесу наголошують на необхідності термінового коригування чинного законодавства. Серед головних пропозицій щодо усунення «сірої зони»:

Розширення Порядку бронювання: Надання можливості оформлювати бронь для призовників, які працюють на критично важливих підприємствах.

Синхронізація вікових лімітів: Перегляд вікових обмежень для студентського виїзду за кордон та віку набуття статусу військовозобов'язаного.

Запровадження економічного резерву: Створення окремих правових механізмів для легалізації та захисту працюючої молоді.

Наразі єдиним законним гарантом відсутності примусової мобілізації для цієї категорії залишається офіційне підтвердження статусу призовника через державні реєстри (зокрема систему «Оберіг»), хоча це й не вирішує питання міжнародних відряджень.

Автор: Іван Горват
Дата публікації: 7 серпня 2026 року

Офіційні джерела: Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», Постанова КМУ № 76.