Повна мобілізація до лютого 2026: Чи можливе "вимивання" економіки? Оцінка військових експертів

Після чергового продовження воєнного стану та мобілізації до лютого 2026 року в суспільстві знову загострилися дискусії щодо ймовірності «тотальної» мобілізації.

Військові аналітики Іван Ступак та Владислав Селезньов однозначно вважають цей сценарій неможливим. На їхню думку, повна мобілізація «до останнього українця» є утопічною, оскільки вона створить критичні ризики для фінансової стабільності та забезпечення фронту.

Економічний Запобіжник: Ризик Колапсу Тилу
Ключовим аргументом проти неконтрольованого розширення мобілізації є прагматичне питання виживання економіки.

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак наголошує на ризику зупинки експорту та браку валютних надходжень.

«Ким замінити тих, хто зараз тримає економіку? Якщо мобілізувати, наприклад, усіх аграріїв, то зерно ніхто не збере, експорт зупиниться, валюти не буде», — іронічно зазначає експерт.

Повна мобілізація призведе до повного «вимивання» робочих рук з тилових сфер. Це миттєво зупинить ключові галузі, такі як агросектор та виробництво, які є основними джерелами валюти. Без міцної фінансової бази фронт швидко залишиться без ресурсів та забезпечення.

Логістичний Бар’єр: Мобілізація Без Сенсу
Колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов підкреслює, що мобілізація не може бути самоціллю. Призвати людей — це лише частина процесу.

«Нових бійців треба забезпечити амуніцією, технікою, місцем для розміщення... Без ресурсів — жодна мобілізація не допоможе», — підкреслює Селезньов.

Навіть якщо призвати мільйони людей, це спричинить логістичний та фінансовий колапс, оскільки держава не зможе належно забезпечити та озброїти нові підрозділи. Армія, яка не здатна забезпечити своїх бійців, втрачає боєздатність.

Альтернатива Примусу: Ставка на Рекрутинг
Експерти зазначають, що на тлі економічних ризиків та необхідності уникати примусових методів ("бусифікації") держава активізує альтернативні шляхи поповнення ЗСУ.

Іван Ступак відзначає, що система рекрутингу в Україні працює все активніше. Це є ефективною альтернативою, оскільки залучає мотивовані кадри, необхідні для створення технологічної та підготовленої армії.

Висновки: Повна мобілізація залишається суто теоретичним сценарієм. Україна наразі зосереджена на якості, технологіях та мотивації кадрів, а не на сліпому кількісному наборі, який загрожує економіці.