Віра в магію: чому в кризові часи люди більше схильні вірити екстрасенсам і астрологам
Магічне мислення корінням сягає у дитинство. Якщо дитина зазнавала агресії від оточення, то в дорослому віці вона більш схильна до віри у надприродне.
Із початком повномасштабного вторгнення мільйони переглядів у соцмережах набирають пророцтва екстрасенсів, ворожок й астрологів. Вони віщують то майбутнє України, то дату закінчення війни. Але не тільки.
На побутові прогнози чи поради щодо вибору “щасливого” імені для майбутньої дитини також є попит. Чому в кризові часи, як-от під час війни, люди більше схильні вірити у магічні речі?
— Війна порушує усталені уявлення про світ, стабільність, — каже головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Вадим Васютинський. — Умови різко змінюються, а наша психіка до цього не готова. У людини виникає внутрішній дисбаланс, розгубленість. З глибин підсвідомості починають вилазити страхи. Страх перед невизначеністю — одна з найбільших наших психологічних проблем. Ми всі побоюємося майбутнього. Тому уважно ставимося до тих, хто прогнозує, що з нами буде. Мова не лише про екстрасенсів, мольфарів, астрологів, але й про політиків, які щось обіцяють і нібито розставляють все по поличках. Це заспокоює.
— Екстрасенси, ворожки, астрологи дають “готову” відповідь на болючі питання, — вважає президентка Асоціації політичних психологів України Ірина Губеладзе. — А люди, схильні до магічного мислення, шукають такої опіки. Хочуть, щоб хтось взяв на себе відповідальність і сказав, що буде в майбутньому.
— А що таке магічне мислення?
● В. Васютинський:
— Якщо простими словами, то це — віра у надприродне. Корінням вона сягає в дитинство. Коли немовля не розуміє, хто воно. Але має свої потреби, і їх задовольняють. Коли дитина дорослішає, то усвідомлює, що цю безпеку і турботу дає мама, тато, бабуся. Але механізми, які сформувалися в ранньому віці, залишаються назавжди у глибинах нашої підсвідомості. Коли у кризові моменти наповзають страхи, переживання, віра в щось надприродне виходить назовні. Простий приклад магічного мислення: люди вважають, що коли повторювати якісь слова, то це змінить щось у житті. Наприклад, частина людей вірить: якщо весь час проклинати Путіна, то це спрацює і з ним неминуче щось станеться.
— Які люди більше схильні до віри у магію?
● І. Губеладзе:
— 60 — 70% людей у будь-якому суспільстві схильні до конспірологічних пояснень, магічного мислення. Насамперед це люди з нижчим рівнем освіченості. Також до віри у магію більш схильні люди старшого покоління, які жили в часи, коли телевізор був “єдиноправильним” джерелом інформації. Не було практики не довіряти тому, що говорять з екрана. Молоде покоління сьогодні має доступ до різних джерел інформації, тому зазвичай критичніше ставиться до прогнозів так званих магів.
● В. Васютинський:
— Американські науковці дослідили дві групи людей — тих, які вірили у магію, і тих, які не вірили у неї. Виявилося, що найважливішим чинником схильності людини до магічного мислення є те, чи в ранньому дитинстві та чи інша людина зазнавала агресії від оточення. Якщо дитину оточувала прихильність, то вона виросла з меншою вірою в чудеса. Цьому є пояснення. Коли малу дитину часто сварять, б’ють, найефективніший спосіб уникнути цього — втеча. Але куди може втекти трирічна дитина? Зануритися в себе. Як правило, тоді дитина переживає різні фантазії — що вона не тут, що її люблять. Урешті її внутрішнє життя набирає фантазійних форм, інколи навіть незрозумілих їй самій. Ці механізми залишаються на все життя. А загалом кажучи, майже всі люди вірять у надприродні речі. Хтось більше, а хтось — менше.
— Чи може Росія використовувати магів для інформаційно-психологічних операцій проти України?
● І. Губеладзе:
— Звісно, будь-який маніпулятор використовує ірраціональний компонент, спрямований на емоції. З його допомогою можна легко запускати потрібні суспільні процеси. Скажімо, якась ворожка сказала, що Україну чекає цілковитий занепад. Частину людей це спонукатиме до виїзду з країни, продажу нерухомості чи надмірної купівлі продуктів — гречки, солі, сірників.
Обіцянки, що війна закінчиться за два тижні, теж можуть бути елементом інформаційно-психологічної операції РФ. З одного боку, це дає надію і підтримує. З другого — якщо ці обіцянки повторюються кілька разів, а насправді нічого не змінюється, люди потроху розчаровуються у вищому керівництві держави, занепадають духом.
Анна Балакир, Експрес