Я їду на роботу за кордон: Як не потрапити на гачок аферистів

Бажання заробити примушує українців їхати за кордон. Щоб отримати роботу в іншій країні, вони готові платити.

І цим активно користуються шахраї. Вони обіцяють гарні умови праці, проживання та високу заробітну плату. Виманюють гроші і безслідно зникають. Як не стати жертвою аферистів та що потрібно пам’ятати, шукаючи роботу за кордоном, дізнавалася Наталія Захарченко. «Наше рішення базувалося лише на довірі» Сергій Піка хотів назбирати грошей на квартиру. Вирішив шукати роботу за кордоном. В Інтернеті на сайті з пошуку роботи знайшов оголошення: «Потрібні моряки на круїзний лайнер. Зарплата – 1500 доларів».

Також в оголошенні йшлося про те, що коли у працівника немає відповідних документів для роботи на лайнері, – йому допоможуть зробити їх за гроші. Якщо є документи – працевлаштують безкоштовно. «Я на це й повівся», – каже Сергій. Хлопець розповів про роботу своїм двом друзям. Вирішили подавати документи разом. Наталія Загорулько назвала себе посередницею між роботодавцем і працівником.

Сказала, що працює на себе і не має стосунків до жодного агентства з працевлаштування. З нею хлопці спілкувалися через мобільні додатки Viber та WhatsApp. Жінка пообіцяла зробити паспорт моряка, сертифікат про виживання на морі та інші документи, необхідні для роботи на американському лайнері. Свою роботу вона оцінила у 800 євро. «Я запитував її – яка гарантія, що ви нас не «кинете»? На що вона відповіла: «А як мені знати, що ви мене не «кинете»?

Ви заплатите мені 400 євро. Я зроблю документи, які коштують 500 євро. А ви потім зникнете», – говорить Сергій. Жінка розказувала хлопцям, що це можливість не лише заробити, а й побачити світ. Лайнер мав ходити Середземним морем і перетинати Атлантичний океан. Хлопці врешті перерахували їй гроші. Двоє заплатили по 400 євро.

З третього жінка виманила 600. Нібито залишилася остання вакансія, на яку претендує не лише він. Потім вона сказала хлопцям, що почала оформлювати документи. А через два тижні Наталія перестала виходити на зв’язок. Хлопці залишилися ні з чим: без грошей, обіцяних документів і роботи. «Ми скинули їй гроші, не маючи на руках договору та інших документів. Ми навіть обличчя її не бачили. Наше рішення базувалося лише на довірі. І поплатилися за це», – каже Сергій.


Після невдачі з роботою на лайнері Сергій ще двічі намагався виїхати на заробітки.

Але ні в Норвегію на завод з обробки риби, ні у Францію на виноградники теж не потрапив. Сергій знову мав справу з ошуканцями, які хотіли виманити в нього гроші. Він хоч і не поїхав, зате і грошей не віддав. Як шахраям вдається нас обдурити? Прес-секретар поліції у Черкаській області Дмитро Грищенко каже, що історія Сергія – приклад звичайного шахрайства. Коли аферист продає по телефону товар чи послугу. Довести в суді шахрайство в Інтернеті дуже складно, говорить керуючий партнер адвокатського об’єднання «Вовк та партнери» Андрій Вовк.

До нього неодноразово зверталися ошукані клієнти, але до суду справа не доходила. У них не було доказів про факт шахрайства. «Якщо немає документації, до суду ти не можеш звернутися. Без договору та акту прийому передачі послуг не доведеш, що мав відносини з посередником. Адже без цих документів немає доказів про співпрацю та сплату послуг. Дуже часто шахрай не є фізичною чи юридичною особою-підприємцем. Тому важко знайти його.

Через це неможливо визначити, у який суд подавати позов», – каже Андрій Вовк. Адвокат каже, що часто шахраї, які отримали гроші від людини, перебувають за кордоном. Поліції складно їх там розшукати. Складно довести кримінальний вчинок, який був здійснений не в Україні. У відповіді на запит «Громадського ТБ: Черкаси» начальниця Управління інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції в Черкаській області Оксана Кожухівська повідомила, що протягом 2018 року зареєстрованих випадків шахрайства на Черкащині було більше тисячі. З них лише 282 направили до суду.

Аферисти – хороші психологи. Вони вміють переконувати і входити в довіру. Так вважає психологиня Інна Лук’янець. «Аферисти чітко знають, з якими людьми «пройдуть» їхні афери, а яким треба відмовити. Зазвичай вони «читають» людей за їхньою невпевненістю. Під час розмови визначають, наскільки скрутний стан у людини, які у неї можливості, яке коло спілкування і знайомств, – каже психологиня. – Гроші – основний вплив на заробітчан, це їхнє «болюче» місце.

Люди їдуть на заробітки не від хорошого життя. Аферисти про це добре знають і користуються цим. Вони створюють ілюзію досвіду, можливостей, законності. І багато людей вірять їм».


Аби заробити побільше, українці шукають роботу в країнах з високими зарплатами. Шахраї знають про це і публікують оголошення про набір працівників на некваліфіковану роботу у Францію, Німеччину, Норвегію та інші розвинені країни. HR-менеджер кадрової агенції «ChezWork» Олександр Махаринець говорить, що цим країнам потрібні лише фахівці – програмісти, зварювальники, слюсарі, лікарі, інженери.

Звичайному вантажнику потрапити туди офіційно неможливо. «Для українців без кваліфікації відкривають візи у Латвію, Литву, Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину. Роботодавці інших країн беруть лише спеціалістів», – каже Олександр. Як не потрапити на гачок шахрая? Інна Лук’янець каже, що шахраї обіцяють людям швидкі заробітки, комфортні умови. Можуть наводити приклади тих, кого вони вже влаштували на роботу.

При цьому даючи контакти «підставних» людей, які вихваляють посередника. «Щоб не потрапити під вплив аферистів, потрібно ретельно перевіряти фірму і людей, що там працюють. В Інтернеті є соціальні мережі, різні форуми, чати, де можна запитати про досвід роботи з тим чи іншим роботодавцем. Люди, які збираються на заробітки, часто не розголошують свої наміри. Цим і користуються аферисти.

Вони відчувають, що людина у певному вакуумі і є лише під їхнім впливом. Тому треба обов’язково комунікувати з людьми», – каже Інна Лук’янець.

Щоб перевірити посередника, потрібно:
1.Попросити ліцензію Мінсоцполітики. Вона дозволяє посереднику офіційно допомагати працевлаштовувати українців за кордоном. Андрій Вовк каже, що більше 80% фірм, які працевлаштовують українців за кордон, такої ліцензії не мають. У 2017 році 1,7 мільйона українців отримали запрошення на роботу в Польщу. З них тільки 12 400 людей виїхало працювати туди через ліцензовані компанії.
2.Попросити витяг про реєстрацію агентства, щоб пересвідчитися у тому, що воно дійсно існує.
3. Перевірити, чи перебуває посередник на обліку в Центрі зайнятості. Посередники, які допомагають працевлаштувати людей за кордоном, повинні стояти на обліку в центрах зайнятості. Вони мають інформувати, скільки осіб працевлаштували, та сплачувати податки.
4.Перевірити інформацію про посередника з працевлаштування в реєстрі судових рішень – чи були на нього відкриті кримінальні провадження.
5.Уважно читати договір про співпрацю, який має бути перекладений українською мовою. Буває, посередник обіцяє роботу, а в договорі вказані інформаційні послуги. І за них людина може заплатити кількасот євро чи доларів.
6.Оплачувати послуги на розрахунковий рахунок посередника, а не на банківську картку. Розрахунковий рахунок може мати фізична та юридична особа-підприємець. Гроші на розрахунковий рахунок оплачують за договором.
7.Перевірити в Інтернеті, чи є сайт у посередника, з яким маєте справу. Детально ознайомитися з ним.
8.Попросити контакти телефонів тих осіб, яких вже працевлаштував посередник.
9.Попросити показати договори про співпрацю з роботодавцями з-за кордону.
10.Перевірити у відкритих джерелах інформацію про наявність підприємств, куди вас хочуть працевлаштувати. Чи є там вакансії.
11.Поцікавитися, яку візу посередник готовий оформити. Якщо вам пропонують туристичну, культурну чи будь-які інші візи – відмовляйтеся.

Згідно з умовами ліцензування Мінсоцполітики, посередники, які працевлаштовують українців за кордоном, не можуть брати гроші за працевлаштування – підбір роботи.

Адвокат Андрій Вовк каже, що посередники мають право отримати гроші винятково від закордонних партнерів після того, коли людину працевлаштували за кордоном.

6 травня нардепи зареєстрували законопроект №10272 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання та упередження негативних наслідків масової трудової міграції українців за кордон».

Він має заборонити посередникам брати гроші з клієнтів за працевлаштування. За це йому світить штраф від 34 до 51 тисячі гривень. Посередник може брати гроші з клієнта за інформаційні послуги та оформлення документів. Де шукати допомоги? Юрист.

Він допоможе перевірити реєстраційні та дозвільні документи посередника – чи має він право надавати послуги з працевлаштування за кордоном. Також юрист розкаже, як захистити себе від обману та свої права в суді, якщо ви таки стали жертвою шахрая. Центр зайнятості. Там нададуть інформацію про посередників з працевлаштування за кордоном. Національна безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Тут проконсультують щодо умов угоди, запропонованої іноземним роботодавцем і фірмою-посередником, розкажуть про візові процедури та умови отримання віз, нададуть контакти консульських установ, громадських організацій, що допомагають мігрантам в Україні та за кордоном. А після кількох ошуканств Сергій Піка більше не шукав роботу за кордоном. В Україні він розпочав власну справу у сфері торгівлі.