Рада хоче криміналізувати товарну контрабанду: що пропонується і як це може працювати

Контрабанда не раз уже була темою засідань Ради національної безпеки та оборони. Вихід цієї проблеми на такий високий рівень у владних кабінетах пояснюють масштабом проблеми.
В Офісі генерального прокурора, наприклад, втрати державного бюджету через ухилення від сплати податків та митних платежів за рахунок контрабандних потоків обчислюють у 45 млрд грн на рік, а президент назвав суму збитків держави через контрабанду в 300 млрд грн.

Щоб подолати це, президент нещодавно вніс до парламенту законопроєкт про криміналізацію товарної контрабанди, адже наразі незаконне переміщення товарів через державний кордон вважається адміністративним правопорушенням. Крім нього, в Верховній Раді є ще кілька проєктів законів. Що вони пропонують та як це може працювати, з’ясовувала ЕП.

Чому саме зараз?

Політики говорять про проблему "товарної контрабанди", але з 2011 року юридично це не контрабанда, а лише незаконне переміщення товарів через державний кордон.

Нині кримінальна відповідальність передбачена тільки за контрабанду культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

В 2011-му Україна відмовилася від застосування кримінальної відповідальності за товарну контрабанду, щоб нібито зменшити тиск на бізнес правоохоронних органів. Підпис під відповідним законом поставив Віктор Янукович.

Аргументація такого рішення на той момент була проста: кримінальний процес разом з розслідуванням і судовим розглядом на порядок довший і складніший, ніж адміністративний. До того ж притягнення до кримінальної відповідальності обходиться бюджету дорожче, зауважують юристи.

Однак криміналізація контрабанди, хоч і ускладнює процес, але має вигідні сторони, пояснює голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

"Органи правопорядку зможуть використовувати негласні розшуково-слідчі дії при розслідуванні справ стосовно контрабанди. Це дозволить ловити не дрібних контрабандистів, які перевозять кілька пачок цигарок, а великі мережі, злочинні організації, які часто-густо діють від імені "злодіїв у законі". Вони якраз і становлять основну загрозу для нормального товарообігу між країнами", – каже парламентар.

Повернутися до ідеї криміналізації цих правопорушень змусило, перш за все, зростання контрабанди товарів підакцизної групи. Взявши на себе зобов’язання гармонізувати ставки акцизного податку для тютюнових виробів з європейськими, Україна мала б більш прискіпливо контролювати контрабанду цих товарів.

Попри це, дослідження показують тренд на зростання частки чорного ринку.

Президент пропонує запровадити кримінальну відповідальність за всю товарну контрабанду

За даними моніторингу Kantar Україна, середньозважений рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні у 2020 році становив 6.9% порівняно з 6,6% в 2019-му. Бюджет через це недоотримав за минулий рік 5,3 млрд грн. При цьому рівень нелегальної торгівлі в лютому цього року, за даними Kantar, сягнув 12,8%, що є рекордним показником з 2011 року, відколи компанія проводить це дослідження. Експерти компанії Kantar оцінюють втрати бюджету у 11,8 млрд грн у 2021 році.

Аналогічні процеси торкнулися й сірого імпорту техніки, брендового одягу, ліків та інших товарів. Наприклад, кожен четвертий смартфон і кожен п’ятий телевізор ввозиться в Україну нелегально, свідчить дослідження GfK. Через це легальні імпортери техніки, які сплачують податки та митні платежі в бюджет, мусять поступатися позиціями на ринку перед тими, хто продає нелегально ввезені товари.

Контрабанда товарів, зокрема й підакцизної продукції, досягла таких масштабів, що вже загрожує національній безпеці держави, каже голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

"Ми вже півтора року намагаємося по-різному вирішити проблему контрабанди, однак пишатися досі нічим. Саме тому це питання вийшло на найвищий державний рівень", – каже він.

Звідси й ідея повернути більш суворе покарання за це правопорушення, аніж нинішня конфіскація та штраф.

То що ж пропонують?

Хоча в парламенті є кілька депутатських законопроєктів щодо криміналізації товарної контрабанди, 23 квітня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради свій законопроєкт №5420 і визначив його як невідкладний.

Президент же пропонує запровадити кримінальну відповідальність за всю товарну контрабанду, але виділити в окрему статтю контрабанду підакцизних товарів, при чому передбачити за неї вищу відповідальність.

Крім того, проєкт президентського закону пропонує ввести кримінальну відповідальність і за недостовірне декларування товарів.

Зокрема, для підакцизної контрабанди президентський законопроєкт пропонує встановити штраф у 340-680 тис. грн або позбавлення волі на строк від 3 до 6 років для правопорушень, де загальна вартість предметів контрабанди складає від 56,75 тис. грн до 454 тис. грн. Такий злочин пропонується розцінювати як контрабанда у значних обсягах.

При цьому якщо підакцизну контрабанду в значних обсягах вчиняє раніше судима особа, група осіб за попередньою змовою або чиновник з використанням службового становища, штраф зростає до 1,27-2,04 млн грн або позбавлення волі на строк 6-11 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Таке ж покарання пропонується і для контрабанди підакцизних товарів у великих розмірах, якими законопроєкт визначає товари на суму дорожче 454 тис. грн.

Обсяги покарання, визначені в законопроєкті, дійсно надмірні в порівнянні з іншими статтями Кримінального кодексу, визнає Денис Монастирський.

"Це позиція президента. Логіка полягає в тому, що обсяги штрафів мають бути суттєвими для тих, хто цією контрабандою займається", – пояснює голова профільного комітету.

Голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський

Однак народні депутати наголошують, що дискусія під час підготовки законопроекту до другого читання буде палкою, тож розміри штрафів можуть змінитися.

"Також будемо обговорювати стартові обсяги контрабанди, з яких починається саме кримінальна відповідальність", – каже Монастирський.

Однак без криміналізації контрабанди просунутися в боротьбі з нею буде складно, адже логіка, закладена в основу декриміналізації цієї статті, не спрацювала, додає він.

Наприклад, декриміналізація покладала надії на те, що введення адміністративної відповідальності спростить конфіскацію контрабандних партій товарів. Мовляв, не треба чекати розгляду справи в суді.

"Ми проаналізувати дані за 10 років, особливо за останні роки, та побачили, що при очевидному зростанні контрабанди не зростає кількість конфіскованих товарів.

Ті злочинні мережі і організовані злочинні групи, які працювали в цій площині, лише посилились, бо уникають негласних слідчо-розшукових дій. При цьому задіюють посадових осіб і вчиняють цей злочин ще більш сміливо", – вказує народний депутат.

Кримінальна відповідальність за товарну контрабанду, в тому числі підакцизної групи, встановлена в Італії, Литві, Польщі, Румунії, Словаччині, Швеції, Німеччині, Угорщині та інших. Та не слід забувати, що все це працює пліч-о-пліч з довірою до судової системи та її ефективною роботою.

Автор Анна Родічкіна