Постковідний синдром: лікарі розповіли, як розпізнати та коли потрібна допомога
В Україні набирає обертів третя хвиля коронавірусу, понад мільйон людей уже перехворіли: хтось у легкій формі, хтось – з ускладненнями. Водночас навіть після одужання люди можуть відчувати нездужання ще довго. Втома, проблеми зі сном, поганий емоційний стан та виснаження – часті симптоми, які описують пацієнти після COVID-19.
Олег Чабан – доктор медичних наук, завідувач кафедри психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім.Богомольця та Олександр Галушко – доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НУОЗУ імені Шупика розповіли в інтерв'ю 24 каналу, що наразі відомо науці про постковідний синдром.
Як довго триває постковідний синдром
Рівно рік тому Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що люди, які переносять коронавірус в легкій формі, одужують приблизно через 2 тижні, в більш складній формі – від 3 до 6 тижнів.
Втім, за словами Олега Чабана, наразі кардинальна інша картина: у більшості пацієнтів спостерігаються симптоми постковіду по декілька місяців, а у іншої частини пацієнтів зовсім не зникають з моменту інфікування коронавірусом.
Постковідний синдром – що це?
Це симптоми, що розвиваються під час або після ковіду і тривають понад 12 тижнів.
Найпоширеніші симптоми довготривалого ковіду: втома, кашель, біль у грудях, біль у суглобах, задишка.
Олег Чабан додав, що часто постковідні симптоми протікають на тлі психоемоційних розладів, на фоні чого погіршується якість життя, порушується сон, з’являється загальна слабкість, занепад сил та апатія.
Олег Чабан – доктор медичних наук
“А бувають й зовсім інші сценарії: на фоні повного одужання через деякий проміжок часу можемо спостерігати загострення хронічних захворювань: зокрема цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця або поява гострих станів: інсульт, інфаркт міокарду, тромбоемболічні ускладнення”.
Головний біль може бути симптомом постковідного синдрому / Фото Unsplash
Як часто виникає постковідний синдром
Олександр Галушко розповів, що на сьогодні дуже часто до лікарів звертаються пацієнти, які навіть після отримання негативного тесту на коронавірус відчувають постійну втому та в'ялість.
Олександр Галушко
“На щоденну рутину в них не вистачає сил та енергії, навіть на такі банальні речі, як читання книги, перегляд телевізору або пересування в межах квартири”.
При цьому можуть докучати болі в м'язах та суглобах, непокоїти проблеми з серцем та легенями. Це і називається постковідним синдромом, який ще має розповсюджену назву "далекобійник", – додав Олександр Галушко.
Post-COVID long hauler, або що таке "далекобійник"
Термін, який з'явився в Америці, його запропонувала гарвардська школа. Long COVID – це, коли ознаки та симптоми, що розвиваються під час або після COVID-19, тривають понад 12 тижнів і не пояснюються альтернативним діагнозам.
Зверніть увагу! Близько 30% людей, які перенесли COVID-19 можуть мати Long COVID. За статистичними даними тільки 65% пацієнтів досягли рівня свого попереднього здоров‘я.
Як зрозуміти, що у мене чи рідних Long COVID?
Олег Чабан рекомендує становити зв'язок між поточним станом пацієнта, загостренням захворювання і появою нових симптомів з перенесеним COVID-19.
Лікар повинен задати пацієнту 3 питання:
Чи хворів пацієнт на COVID-19?
Скільки часу минуло після хвороби?
Чи повернувся пацієнт до свого стану здоров'я та функціонування, який у нього був до COVID-19?
Якщо хворий не повернувся до колишнього стану здоров'я – можна говорити про постковідний синдром.
Чи можна лабораторно підтвердити постковідний синдром?
Для уточнення діагнозу захворювання пацієнту дійсно можуть призначити лабораторні методи обстеження, завдяки яким можна виявити маркери запалення.
Олександр Галушко
“Із доступних методів – це загальноклінічний аналіз крові, СРБ, Д-димер. Підвищені рівні лейкоцитів та підвищений СРБ вкажуть на системне запалення, Д-димер на ознаки ендотелііту, IL-6 -маркер хронічного запалення”.
Також потрібно враховувати весь спектр можливих скарг:
"Загальна слабкість" – вказує на астенічний синдром.
Головний біль, когнітивні порушення, мозок в тумані, аносмія, втрата нюху, симптоми периферичної нейропатії ("мурашки" в очах та оніміння), тривога – неврологічні ускладнення.
Біль у грудях, серцебиття – кардіологічні порушення.
Кашель, задишка, важкість в грудях – потребують консультації пульмонолога.
Важливо! Якщо у вас є вищеперераховані симптоми, слід звернутись до сімейного лікаря або в залежності від основної групи симптомів – до вузького спеціаліста: невролога, кардіолога або пульмонолога.
Хто найбільше ризикує відчувати Long COVID
За словами Олега Чабана, до груп ризику відносять: людей старше 50 років, людей, які мають кілька хронічних захворювань, а також пацієнтів з важким перебігом коронавірусу.
Олег Чабан
“Досить дивно, але є випадки, коли люди, які тяжко перехворіли на коронавірус, тобто з високою температурою, слабкістю, втратою смаків та запахів, часто можуть повернутися до нормального стану вже через 2 місяці. І без пост-синдрому. Натомість люди, які легко перенесли COVID-19, все ще можуть мати затяжні симптоми”.
Як діяти у випадку постковідного синдрому
Якщо у вас уже розвинувся постковідний синдром, не варто зволікати – найкраще, що ви можете зробити це діагностика.
Не варто займатись самолікуванням / Фото Unsplash
Так, за словами Олександра Галушка, після перенесення гострих симптомів COVID‑19 потрібен обов'язковий моніторинг дихальної функції, кардіальних симптомів, стану нервової системи та психічних функцій, моніторинг і корекція порушень при супутніх захворюваннях (таких як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія), а також синдромно-патогенетичний підхід до реабілітації пацієнтів.
Олександр Галушко
“Реабілітація пацієнта з затяжними симптомами насамперед має бути спрямована на усунення системного фонового запалення за допомогою едаравону, покращення ендотеліальної функції за допомогою комбінації Л-карнітину та Л-аргініну, зменшення проявів астенії за допомогою розчинів на основі ксилітолу, що забезпечують ефективну енергетичну підтримку. А для максимального одужання пацієнтам із помірними чи тяжкими постковідними симптомами потрібна мультидисциплінарна реабілітація в умовах стаціонару.”
Як зберегти психоемоційне здоров'я після COVID-19
Дійсно, пандемія та перенесений коронавірус можуть мати психологічні наслідки. Найпоширеніші – тривожність, депресія та безсоння. Можуть також розвинутись синдром порушення активності та уваги, посттравматичний та обсесивно-компульсивний розлади.
Якщо пацієнт відчуває певний психологічний дискомфорт, то є сенс звернутись за кваліфікованою допомогою психотерапевта, або принаймні розповісти про симптом сімейному лікарю.
Олег Чабан
“ Не забуваємо про фізичну активність, яка може робити чудеса з вашим психічним здоров'ям. Особливо в умовах стресу. ВООЗ рекомендує принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень”.
Рекомендації, аби попередити психоемоційні проблеми прості, – спорт, позитивне мислення та здоровий спосіб життя.
Олег Чабан – доктор медичних наук, завідувач кафедри психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім.Богомольця та Олександр Галушко – доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НУОЗУ імені Шупика розповіли в інтерв'ю 24 каналу, що наразі відомо науці про постковідний синдром.
Як довго триває постковідний синдром
Рівно рік тому Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що люди, які переносять коронавірус в легкій формі, одужують приблизно через 2 тижні, в більш складній формі – від 3 до 6 тижнів.
Втім, за словами Олега Чабана, наразі кардинальна інша картина: у більшості пацієнтів спостерігаються симптоми постковіду по декілька місяців, а у іншої частини пацієнтів зовсім не зникають з моменту інфікування коронавірусом.
Постковідний синдром – що це?
Це симптоми, що розвиваються під час або після ковіду і тривають понад 12 тижнів.
Найпоширеніші симптоми довготривалого ковіду: втома, кашель, біль у грудях, біль у суглобах, задишка.
Олег Чабан додав, що часто постковідні симптоми протікають на тлі психоемоційних розладів, на фоні чого погіршується якість життя, порушується сон, з’являється загальна слабкість, занепад сил та апатія.
Олег Чабан – доктор медичних наук
“А бувають й зовсім інші сценарії: на фоні повного одужання через деякий проміжок часу можемо спостерігати загострення хронічних захворювань: зокрема цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця або поява гострих станів: інсульт, інфаркт міокарду, тромбоемболічні ускладнення”.
Головний біль може бути симптомом постковідного синдрому / Фото Unsplash
Як часто виникає постковідний синдром
Олександр Галушко розповів, що на сьогодні дуже часто до лікарів звертаються пацієнти, які навіть після отримання негативного тесту на коронавірус відчувають постійну втому та в'ялість.
Олександр Галушко
“На щоденну рутину в них не вистачає сил та енергії, навіть на такі банальні речі, як читання книги, перегляд телевізору або пересування в межах квартири”.
При цьому можуть докучати болі в м'язах та суглобах, непокоїти проблеми з серцем та легенями. Це і називається постковідним синдромом, який ще має розповсюджену назву "далекобійник", – додав Олександр Галушко.
Post-COVID long hauler, або що таке "далекобійник"
Термін, який з'явився в Америці, його запропонувала гарвардська школа. Long COVID – це, коли ознаки та симптоми, що розвиваються під час або після COVID-19, тривають понад 12 тижнів і не пояснюються альтернативним діагнозам.
Зверніть увагу! Близько 30% людей, які перенесли COVID-19 можуть мати Long COVID. За статистичними даними тільки 65% пацієнтів досягли рівня свого попереднього здоров‘я.
Як зрозуміти, що у мене чи рідних Long COVID?
Олег Чабан рекомендує становити зв'язок між поточним станом пацієнта, загостренням захворювання і появою нових симптомів з перенесеним COVID-19.
Лікар повинен задати пацієнту 3 питання:
Чи хворів пацієнт на COVID-19?
Скільки часу минуло після хвороби?
Чи повернувся пацієнт до свого стану здоров'я та функціонування, який у нього був до COVID-19?
Якщо хворий не повернувся до колишнього стану здоров'я – можна говорити про постковідний синдром.
Чи можна лабораторно підтвердити постковідний синдром?
Для уточнення діагнозу захворювання пацієнту дійсно можуть призначити лабораторні методи обстеження, завдяки яким можна виявити маркери запалення.
Олександр Галушко
“Із доступних методів – це загальноклінічний аналіз крові, СРБ, Д-димер. Підвищені рівні лейкоцитів та підвищений СРБ вкажуть на системне запалення, Д-димер на ознаки ендотелііту, IL-6 -маркер хронічного запалення”.
Також потрібно враховувати весь спектр можливих скарг:
"Загальна слабкість" – вказує на астенічний синдром.
Головний біль, когнітивні порушення, мозок в тумані, аносмія, втрата нюху, симптоми периферичної нейропатії ("мурашки" в очах та оніміння), тривога – неврологічні ускладнення.
Біль у грудях, серцебиття – кардіологічні порушення.
Кашель, задишка, важкість в грудях – потребують консультації пульмонолога.
Важливо! Якщо у вас є вищеперераховані симптоми, слід звернутись до сімейного лікаря або в залежності від основної групи симптомів – до вузького спеціаліста: невролога, кардіолога або пульмонолога.
Хто найбільше ризикує відчувати Long COVID
За словами Олега Чабана, до груп ризику відносять: людей старше 50 років, людей, які мають кілька хронічних захворювань, а також пацієнтів з важким перебігом коронавірусу.
Олег Чабан
“Досить дивно, але є випадки, коли люди, які тяжко перехворіли на коронавірус, тобто з високою температурою, слабкістю, втратою смаків та запахів, часто можуть повернутися до нормального стану вже через 2 місяці. І без пост-синдрому. Натомість люди, які легко перенесли COVID-19, все ще можуть мати затяжні симптоми”.
Як діяти у випадку постковідного синдрому
Якщо у вас уже розвинувся постковідний синдром, не варто зволікати – найкраще, що ви можете зробити це діагностика.
Не варто займатись самолікуванням / Фото Unsplash
Так, за словами Олександра Галушка, після перенесення гострих симптомів COVID‑19 потрібен обов'язковий моніторинг дихальної функції, кардіальних симптомів, стану нервової системи та психічних функцій, моніторинг і корекція порушень при супутніх захворюваннях (таких як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія), а також синдромно-патогенетичний підхід до реабілітації пацієнтів.
Олександр Галушко
“Реабілітація пацієнта з затяжними симптомами насамперед має бути спрямована на усунення системного фонового запалення за допомогою едаравону, покращення ендотеліальної функції за допомогою комбінації Л-карнітину та Л-аргініну, зменшення проявів астенії за допомогою розчинів на основі ксилітолу, що забезпечують ефективну енергетичну підтримку. А для максимального одужання пацієнтам із помірними чи тяжкими постковідними симптомами потрібна мультидисциплінарна реабілітація в умовах стаціонару.”
Як зберегти психоемоційне здоров'я після COVID-19
Дійсно, пандемія та перенесений коронавірус можуть мати психологічні наслідки. Найпоширеніші – тривожність, депресія та безсоння. Можуть також розвинутись синдром порушення активності та уваги, посттравматичний та обсесивно-компульсивний розлади.
Якщо пацієнт відчуває певний психологічний дискомфорт, то є сенс звернутись за кваліфікованою допомогою психотерапевта, або принаймні розповісти про симптом сімейному лікарю.
Олег Чабан
“ Не забуваємо про фізичну активність, яка може робити чудеса з вашим психічним здоров'ям. Особливо в умовах стресу. ВООЗ рекомендує принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень”.
Рекомендації, аби попередити психоемоційні проблеми прості, – спорт, позитивне мислення та здоровий спосіб життя.