Пообіцяли «на халяву» джип — забрали останню копійку… Селянку підвела легковірність

Не знаходить собі місця 32-річна жителька одного із сіл Зборівського району — через шахраїв і надмірну власну безпечність залишилася без грошей у хаті. Майже 26 тисяч гривень заощаджень галичанка власноруч перерахувала зловмисникам, які, швидше за все, живуть на окупованій території, під Донецьком.

Тож правоохоронцям дістатися до них буде майже неможливо…

Шахраї були, так би мовити, вір­туальними — пускали тума­ну в очі жінці через телефон та Інтернет. Роздобувши якимось чи­ном номер її мобільника, сповістили SMS-кою, що зборівчанка у ході одні­єї з акцій виграла «крутий» позашляхо­вик Volkswagen Tiguan (на ринку коштує 600−800 тис. грн). Для того, щоб жін­ка повірила у повідомлення, надіслали їй посилання в Інтернеті. Зайшовши на вказаний сайт, схвильована надзбру­чанка у числі щасливих лауреатів розі­грашу побачила і власне прізвище…

Не дуже вникаючи у те, як могло тра­питися таке «щастя», молода панян­ка уважно прислухалася до наступ­них порад адміністраторів невідомої їй компанії. А ті поцікавилися, що хоче вибрати собі: сам автомобіль чи ком­пенсацію грошима? Співрозмовниця відповіла, що ліпше взяти виграш грив­нями, позаяк їздити на машині не вміє, та й водійських прав не має. На тамто­му кінці проводу без вагань погодили­ся. Але поставили умову: перш за все, треба сплатити податок за приз у сумі 17 тисяч гривень — і вказали реквізи­ти, за якими слід було надіслати кошти. А щоб максимально швидко владнати всі формальності, сказали викласти ще майже 8 тисяч одиниць вітчизняної ва­люти…

Як не тяжко було роздобути потріб­ну суму, молода селянка зробила це — шкода було втрачати коштовний приз, який звалився їй на голову майже з неба. І терпеливо стала чекати обіця­ної суми — 800 тисяч грн. Минув день, другий, третій, тиждень — а грошей не було. Тоді звернулася у місцеву полі­цію. Там відразу запідозрили спритних шахраїв. При перевірці номера, за яким дзвонила їхня краянка, правоохорон­ці встановили, що невідомий «щедрий добродійник» зареєстрований у місті Шахтарську, за 60 км на схід від Доне­цька. А це нині — окупована Росією те­риторія…

За повідомленням зі Зборівського райвідділу Національної поліції, жінка, яка звернулася до них зі скаргою про втрачені гроші, до останнього не ві­рила, що її «кинули», сподівалася, що ось-ось обіцяний виграш їй надішлють. Чекає даремно і досі. За даним фактом відкрито кримінальне провадження.

«Лотерейні» та інші шахрайства нині не рідкість. До автора цих рядків кілька років тому звернулося знайо­ме подружжя, яке отримало в конвер­ті повідомлення про виграний золотий перстень з діамантом. Невідомі запев­няли, що таких «щасливчиків» в Україні всього три. Впевненості людям дода­вало те, що у листі, схожому на бланк солідної фірми, надрукованому на гар­ному атласному папері, було не тільки прізвище, ім’я, по батькові подружжя, а й домашня адреса, телефони, іденти­фікаційні коди.

Щоб отримати перстень, треба було негайно заплатити на вказаний рахунок «податок» у розмірі 1 тис. грн — інакше через день нагороду скасують. Жінка, яка так мріяла про золоту об­нову, готова була вже йти до терміна­лу, щоб перерахувати вказані кошти. Але про всяк випадок вирішила пора­дитися з нами. Ми заспокоїли друзів. І підказали пройтися по сусідах їхньо­го багатоквартирного будинку — поці­кавитися, чи, бува, і вони не отриму­вали аналогічних «листів щастя». Яким же було здивування цих людей, коли виявилося, що тільки в їхньому під’їзді листи про «дармові персні» надійшли у… п’ять квартир.

Іван ФАРІОН, ВЗ