Кількість "єдинників" потрібно урізати, а за зарплати в конвертах жорстко штрафувати

В Україні один із найвищих у Європі рівнів тінізації економіки. Зарплати платять у конвертах, підприємці занижують обіг, щоб залишатися на "єдиному податку", а десятки тисяч керівників підприємств оформляються на мінімалку.

Про те, як і чому українську економіку потрібно виводити з тіні – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Ситуація погіршується, а грошей не вистачає

В Україні за найскромнішими підрахунками в тіні перебуває 846 млрд грн (дані НБУ з посиланням на дослідження EY). Це четверта частина всієї економіки. Ексміністр соцполітики Андрій Рева зовсім вважає, що реальний рівень тіні – 40%.

Якби рівень тіні різко скоротити, зарплати вчителів, медиків можна було б різко підвищити, з'явилися б кошти на гарантовані державою дешеві кредити, будівництво доріг, стимулювання створення високооплачуваних робочих місць, гідні пенсії. Але цього всього немає, але зате є один із найвищих у Європі рівнів тіні.

Без жорсткого контролю з боку влади, перевірок і великих штрафів навести порядок не вдасться, впевнені опитані OBOZREVATEL експерти. З одного боку, держава повинна створити можливість і стимул платити чесно: максимально спростити адміністрування, боротися з корупцією та створювати рівні можливості для бізнесу, а з іншого – зробити так, щоб не платити податки стало дорожче, ніж платити, пояснює аналітик Єгор Комов.

З такою ж думкою погоджується і ексміністр соцполітики Андрій Рева. "Потрібні радикальні дії до тіньовиків. Це повинні бути жорстокі дії. Ми до коронавірусу втратили 500 тисяч платників ЄСВ. З коронавірусом це вже мільйон. На мільйон менше платників. Вони пішли в тінь, тільки-но скасували штрафи", – розповідає Рева.

Єдиний податок перетворився на схему оптимізації

В Україні кілька мільйонів осіб зареєструвалися як фізособи-підприємці і платять єдиний податок. Наприклад, підприємці третьої групи можуть мати обіг до 7 млн грн на рік, платити лише 5% єдиного податку і 1100 грн ЄСВ.

Але і тут проблема: реальний обіг показують далеко не всі бізнесмени. Вони не видають чеки, приймають готівку й залишаються на єдиному податку.

І третя група – ті, хто мають високий обіг і найнятих працівників. Саме цією групою, наприклад, користуються ресторани. Якщо вам після вечері з келихом вина приносять два чеки, очевидно, заклад мінімізує податки. Згідно із законом на єдиному податку не можна продавати алкогольні напої, тому з усього обігу ресторани платять копійки, а алкоголь продають від імені іншого підприємства і вже із загальним податком.

Андрій Рева пропонує "почистити" списки тих, хто має право перебувати на єдиному податку. Залишити в ньому тільки тих, хто дійсно потребує підтримки, інших же перевести на загальну групу.

"Повинен бути новий закон, який би поєднував у собі ознаки трудових відносин, з якими не можна співпрацювати як із фізособою-підприємцем. У нас же зараз усіх оформляють як фізосіб-підприємців і це вже просто податковий офшор усередині країни. Вибачте, який касир у гіпермаркеті підприємець? Який офіціант або бухгалтер підприємець? Далі – як можна продавати таблетки в аптеках на єдиному податку? Айтішник платить 5% з обігу, у Білорусі платить 10%, в Естонії 20% (а пільгова 9%). І вони кричать зменшіть нам податки", – говорить Рева.

Зарплати платять у конвертах, а українці позбавляються майбутнього

Ще торік "Слуги народу" (з ініціативи глави профільного комітету Данила Гетманцева) різко знизили штрафи за порушення трудового кодексу, зарплати в конвертах і неоформлених працівників. У результаті кількість тих, хто заробляє в конвертах, зросла.

Висновок ринку праці з тіні дозволив би значно збільшити надходження і, наприклад, підвищити пенсії, переглянути зарплати бюджетників, збільшити фінансування медицини, оборони, освіти тощо. Однак замість цього левова частка підприємців вибирає економію на податках.

Водночас, як зазначає Андрій Рева, загальне податкове навантаження (якщо рахувати від тієї суми, яку потрібно закласти в зарплатний фонд) становить усього лише 34%, тоді як у деяких європейських країнах платять і більше ніж 50%.

Із таким твердженням не погоджуються, наприклад, нардепи від "Слуги народу". Нардепка Дарина Володіна. На питання OBOZREVATEL про те, як вивести доходи українців з тіні, запропонувала придивитися до прикладу країн, де за білі зарплати держава виплачує "премії". Водночас як саме відстежити, біла це зарплата або частину з неї все-таки заплатили в конверті й чи потрібно карати тих, хто частину зарплатного фонду приховував від податків, політикиня не уточнила.

"Думаю, краще вдатися до моделі заохочення, а не покарання. Ми про це говорили з експертами ще минулої осені. Є прекрасний приклад однієї з європейських країн: компанія виплачує своїм співробітникам сповна білі зарплати, за результатами року отримує так званий кешбек із бюджету. Чим вище зарплати, тим більше кешбек. У такий спосіб можна виховати зовсім іншу культуру нарахування заробітних плат. Модель же посилення покарання може призвести тільки до погіршення ситуації й ще більшої тінізації економіки", – сказала Володіна.