Накопичувальні пенсії в Україні стануть обов'язковими: переваги та недоліки
травня
29
/ 2020
Українці зможуть відкладати на власну пенсію, а не платити за чужу. Відповідний законопроєкт розглянуть у Верховній Раді. 24 канал розбирався в перевагах та недоліках.
Які обов’язкові внески робитимуть українці
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №2683 "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення", який передбачає обов'язкові відрахування на рахунок своєї майбутньої "другої" пенсії.
У проєкті закону йдеться про те, що працівники повинні будуть сплачувати як мінімум 1% від доходу на свій накопичувальний рахунок.
"Роботодавці сплачуватимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (працюючі особи) сплачуватимуть внески у розмірі 1 відсотку від заробітної плати (доходу). За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Роботодавець зобов’язаний пропорційно доповнювати внески працівника власними внесками в розмірі до 5% від суми заробітної плати такого працівника", – вказують у пояснювальній записці до законопроєкту.
Натомість прем’єр Шмигаль запевняє, що накопичувальна система не передбачає жодних додаткових виплат з боку населення. "Обговорюється наступний варіант: 2% від нинішнього ЄСВ виділяємо в накопичення, не збільшуючи навантаження ні для фірми, ні для людини; ще 2% беремо по ПДФО", – розповів Денис Шмигаль.
ЄСВ – це єдиний соціальний внесок. Тобто саме та частка податків, яка йде на пенсії. У 2020 році його розмір – 22% від зарплати або щонайменше 918 гривень 6 копійок.
ПДФО – податок на доходи фізичних осіб. Це загальнодержавний податок, що стягується з доходів. Частка ПДФО коливається від 5% до 18% у залежності від видів доходу.
Поки що слова прем'єра лиш обіцянка, не закріплена у документах. Можливо, до законопроєкту №2683 таки внесуть зміни і буде так, як анонсував Шмигаль. Але в тому вигляді, в якому законопроєкт зареєстрували, українцям доведеться платити хоча б 1% від зарплати.
Зауважимо, що сплата ЄСВ у розмірі 1039 гривень поки залишається.
Як законопроєкт змінить отримання пенсії для майбутніх пенсіонерів
В Україні вже діє накопичувальна система пенсій, але на добровільних засадах. Цей законопроєкт зробить її обов’язковою. Денис Шмигаль зазначив, що коли людина досягне пенсійного віку, то в неї буде 3 варіанти отримання своїх пенсійних накопичень:
- одноразова виплата 100% накопичень;
- прискорені виплати: розбиття суми на щомісячні платежі протягом 5-10 років;
- довічне утримання. Це фіксовані щомісячні виплати.
Накопичувальну пенсію можна успадкувати.
За словами Шмигаля, 4% збір дозволить за нинішніх цін накопичити до виходу на пенсію 1 мільйон гривень. Втім, журналісти 24 каналу підрахували, що ця сума перебільшена у декілька разів. І за теперішньої середньої зарплати такі накопичення прийдеться робити 182 роки. Натомість за 35 років вдасться накопичити хіба близько 190 тисяч гривень.
Плюси накопичувальних пенсій
Сам аргумент, що така система діє в США, Великобританії, Німеччині та інших високорозвинених державах свідчить про її ефективність. Ось ще кілька переваг:
Українці стануть менш залежними від держави, яка здійснює та регулює пенсійні виплати.
Накопичення будуть індивідуальними і залежатимуть від людини, а не компанії чи держави.
Розмір майбутньої пенсії можна легше контролювати та йти до бажаної цілі. Наразі абсолютна більшість пенсіонерів отримують пенсію близьку до мінімальної. Критерії для диференціації розміру пенсії стануть більш справедливими.
Пенсію можна успадкувати, якщо людина застрахована.
Система стає більш ефективною, адже на поле вступають недержавні компанії.
Накопичені гроші можна інвестувати різним чином: акції, цінні папери, золото, депозити, нерухомість тощо. Це завадить знеціненню пенсії на виході, оскільки, по-перше, українська валюта нестабільна, а по-друге, інфляція доволі висока. Інвестиціями займається фонд, який ви вибираєте.
Мінуси накопичувальних пенсій
В українських умовах накопичувальна пенсійна система має низку ризиків та недоліків. Одним із ризиків є тиск на держбюджет, адже надходження до Пенсійного фонду зменшаться. Держава і зараз дофінансовує мільярди гривень у Пенсійний фонд, тому що внесків ЄСВ не вистачає. Найближчими роками кількість пенсіонерів більшатиме, а з новою системою кількість платників саме у Пенсійний фонд – зменшиться. Зрозуміло, що тоді доведеться у великих масштабах дофінансовувати виплату пенсій, а це утворюватиме "діру" в бюджеті або змусить економити на інших програмах.
Інфляція змушуватиме щось робити із пенсійними заощадженням, щоби вони не втратили свою купівельну спроможність через роки чи десятки років. Це може бути як перевагою (якщо вдасться завдяки інвестиційній діяльності збільшити накопичення), так і недоліком, коли немає певності та стабільності, що через стільки років накопичення матимуть ту ж цінність.
Накопичувальна пенсія більш вразлива до економічних криз, дійшли висновку у профільному комітеті. Натомість солідарна пенсія (чинна система) за часів кризи є більш стабільною. Для України, яка поки не здатна протистояти економічним викликам, – це проблема.
При виборі ненадійного НПФ (недержавного пенсійного фонду) можна залишитися без пенсії.
Для роботи накопичувальної системи в Україні створять нові органи, серед яких Пенсійне казначейство. Його роботу потрібно буде дофінансовувати з держбюджету впродовж перших 2 років. Це також створює додатковий тиск на держбюджет.
Недержавні пенсійні фонди
В Україні понад 60 недержавних пенсійних фондів (НПФ). Загальна кількість учасників НПФ рік тому становила 860,8 тисячі осіб. Українці сплатили в ці фонди 2,07 мільярдів гривень (90,5% всіх внесків надійшли від роботодавців). Тобто залучені до добровільних пенсійних програм лиш 7% працюючого населення.
Як вибрати НПФ
Потрібно брати два основні критерії до уваги: надійність та дохідність. Подивіться скільки років на ринку відповідний НПФ, хто власник, чи не є цей фонд офшорним (для цього варто знайти кінцевого бенефіціара). Дохідність можна побачити на сайті фонду за кожен рік роботи. У кризові часи дохідність може бути від'ємною, але в інші роки повинна приносити прибуток. Крім цього, варто звернути увагу на структуру активів. Якщо фонд їх диверсифікує, вкладаючи в акції, депозити, облігації та інші фінансові інструменти – це добре.
Як відкрити пенсійний рахунок
Для цього потрібні лиш паспорт та ідентифікаційний номер платника податків. У Фонді ви зазначаєте з якою періодичністю та які розміри внесків робитимете. Це можна міняти. Потім потрібно робити онлайн-перекази грошей чи через каси банків. Оформити рахунок можна і на когось з родини і тоді виступати вкладником.
Причини переходу на накопичувальну систему
Накопичувальна система – це перехідний етап від солідарної пенсії до добровільних внесків, які практикують в країнах Заходу. Це система, де кожен відповідальний за своє майбутнє і саме від нього залежить розмір майбутньої пенсії. В Україні вже давно хочуть перейти до цієї системи, але демографічні прогнози змушують законодавців поспішати, інакше майбутні пенсіонери залишаться без пенсій.
В Україні кожен четвертий – пенсіонер. За даними Пенсійного фонду на початку 2020 було 11,3 мільйона пенсіонерів. Поки їх менше ніж працездатного населення, але найближчими роками це співвідношення зміниться. В Україні швидкий темп "старіння нації".
Наразі є більше платників податків, які сплачують внески в Пенсійний фонд, ніж пенсіонерів, які з цих внесків отримують пенсії. Проте за прогнозами, вже до 2040 частка пенсіонерів стане вищою за частку платників, а у 2050 пенсіонерів буде вже на 21% більше, ніж платників цих внесків.
Якщо зараз при низьких пенсіях, Україна доводиться весь час дофінансовувати Пенсійний фонд, бо не вистачає грошей, то зрозуміло, що за таких прогнозів не йтиметься не те, що про підвищення рівня життя пенсіонерів. Грошей не буде навіть для того, щоб забезпечити пенсіонерів мінімальними виплатами. Тому перехід до системи добровільних внесків є не лише модернізацією пенсійної системи в Україні, але й необхідним кроком.