Україна імпортує картоплю. Що відбувається?

листопада 14 / 2019
Україна імпортує картоплю. Що відбувається?


Цієї осені Україна побила власний історичний рекорд з імпорту картоплі: з-за кордону ввезли понад 140 тис. тонн. Раніше, навіть у неврожайні роки, цей показник не перевищував 20 тис. тонн. Водночас аналітики аграрного ринку нарікають на низьку якість імпортної картоплі, а українські селекціонери – на складнощі із реєстрацією та поширенням власних сортів, адаптованих до «тубільних» ґрунтів та погоди. Що відбувається з українською картоплею нині.

Картопля досі залишається найпопулярнішим овочем на українському столі, наша країна вирощує понад 5% світового урожаю. Але останні роки були неврожайними, тому, аби задовольнити потребу населення та промисловості, картоплю у великих обсягах почали завозити з інших країн. Серед головних причин неврожаю останніх років науковці називають кліматичні зміни.

«Останні роки є неврожайними для картоплярів у всьому світі. Це відбувається через глобальні зміни клімату. Дощів випадає дуже мало, або дуже багато, а також, якщо й випадають, то не в ті періоди, що потрібно для того, щоби картопля нормально росла, розвивалася і зав’язувала бульби», – розповів в інтерв’ю ZAXID.NET доцент кафедри генетики, селекції та захисту рослин Львівського національного аграрного університету Олег Андрушко.

Згідно з даними науковців, які займаються селекцією картоплі, 2019 рік став найбільш неврожайним для цієї культури за останні два-три десятиліття. Чергування затяжних дощів і злив у травні та посухи у червні-липні згубно вплинуло на життєвий цикл картоплі. У травні, коли зазвичай формуються бульбини, тільки на Львівщині було понад 25 дощових днів.

«Цей рік був особливо неврожайний як для української, так і для імпортної картоплі. У травні багато посівів повимокало. Велика кількість опадів, занадто волога земля, і тому картопля на важких суглинкових ґрунтах просто задушилася. Потім, коли мало відбуватися інтенсивне наростання бульби, яке формує врожай, тоді дощів вже не було. Земля від травневих злив зробилася твердою немов бетон, а картопля не мала потрібної кількості повітря та не росла. Міжрядні обробітки також не було змоги зробити, оскільки бадилля виросло занадто велике», – розповів Олег Андрушко.

Іще однією з причин неврожаю української картоплі є інтенсивний розвиток грибкових хвороб та стрімке поширення вірусів. Причому збудники грибкових хвороб постійно мутують, а це ускладнює боротьбу з ними та вимагає додаткових витрат.

Одними із найшкідливіших серед грибкових хвороб картоплі є альтернаріоз і фітофтороз. Їх можна побачити влітку під час вегетації картоплі, коли в рослин листя і стебла різко висихають, так і під час зберігання, коли картоплина ніби не має ушкоджень ззовні, але всередині увесь її м’якуш уражений сухою гниллю. Такою картоплею нерідко торгують на стихійних ринках.

«З кожним роком при вирощуванні одного і того ж сорту картоплі фіксують зниження врожайності через інтенсивне накопичення вірусної інфекції, яка передається як механічним шляхом, через знаряддя, так і біологічним шляхом, здебільшого за допомогою попелиці. Подекуди врожайність від вірусних хвороб може знизитися навіть на 50-70%», – наголосив Олег Андрушко.

Рекордний імпорт
Наразі Україна імпортувала рекордний обсяг картоплі – понад 142 тис. тонн і це при тому, що сезон 2019-2020 рр. тільки розпочався. Раніше в сезони навіть з дуже низьким врожаєм ми імпортувала не більше 20 тис. тоннТетяна Гетьман, керівниця аналітичного департаменту найбільшого на західній Україні сільськогосподарського ринку «Шувар» у Львові. За її словами, раніше ніколи не імпортували картоплю в серпні та восени – в цей час триває збирання власного врожаю і зазвичай пропозиція найбільша, а потреба в імпорті виникала в другій половині зими, коли в сховищах закінчувалась власна картопля. Тетяна Гетьман також підтвердила, що причиною рекордного імпорту стала погана погода, а також паніка серед українців через можливий дефіцит.

«Через погодні негаразди відбулась затримка в збиранні пізніх сортів, їх почали збирати на початку вересня, а не в середини серпня, як це робили в попередні сезони. Тому в серпні картоплі на ринку дійсно не було і це спровокувало паніку в населення – наші люди звикли купувати картоплю саме в серпні і сприйняли відсутність пропозиції, як можливий дефіцит врожаю. Щоб не купувати картоплю дорого, як цибулю минулої зими по 30-35 грн/кг, населення активізувало попит в серпні та у вересні і це ще більше штовхнуло ціни в гору», – розповіла Тетяна Гетьман.

Водночас українські фермери зважили на ажіотаж та почали збирати картоплю у вересні, але вирішили притримати її у сховищах, розраховуючи продати значно дорожче в другій половині зими і на початку весни. Тобто навіть тоді, коли почалось збирання врожаю, української картоплі на ринку все одно було дуже мало, а ажіотаж серед населення тільки збільшувався. Як тільки ціни сягнули рівня, за якого імпорт став цікавий трейдерам, Україна почала імпортувати картоплю. Завозити почали ще у серпні, і потім до жовтня включно обсяги імпорту зростали дуже швидко.

«У листопаді цей тренд почав згасати – населення зробило головні закупи і попит зменшився. Сьогодні ціни знижуються, і за попередньою інформацією їхнє подальше зростання під великим питанням, тому що українська картопля є на складах і до неї ще додалася імпортна картопля, її теж «законсервували» в сховищах із надією на кращу ціну вже у грудні», – наголосила експертка аграрного ринку Тетяна Гетьман. Бульба в російських мундирах Навесні 2019 року ціни на картоплю в Україні сягнули 10-річного максимуму, а нині картоплю в Україні продають здебільшого по 9 грн за кілограм, водночас ціна на деяких ринках сягає 13-15 грн за кілограм. Як стверджує «Українська плодоовочева асоціація», ціни на картоплю в Україні нині вищі, ніж у Польщі – в середньому на 2,5 грн за кілограм, та у Росії – на 5 грн за кілограм.

Картоплю в Україну офіційно постачає здебільшого Білорусь, але значна її частина має російське походження. Також попри війну тривають й прямі поставки картоплі в Україну з Росії, оскільки заборони на такий імпорт нема.

Водночас завезена з-за кордону картопля не завжди має належну якість. Наприклад, раніше через низьку якість продукції білоруські постачальники мали проблеми із постачанням своєї картоплі у країни ЄС. При цьому українські постачальники нарікають на те, що Білорусь встановила нерівні правила доступу на свій ринок – у той час як білоруську картоплю ввозять в Україну без обмежень, українські експортери картоплі зобов’язані доводити, що їхня картопля виросла на ділянках, вільних від карантинних організмів. Окрім того, імпортну картоплю, як правило, значно більше обробляють хімічними засобами, ніж це роблять в Україні.

«Імпортні сорти картоплі – це сорти високоінтенсивного типу, які потребують відповідних обробітків, великої кількості добрив та засобів захисту рослин, що захищають картоплю від шкідливих патогенів. Якщо не зробити цього всього, то імпортні сорти картоплі не забезпечать високого врожаю», – каже Олег Андрушко. У різкому збільшенні обсягів імпорту він вбачає також вбачає комерційне підґрунтя.

«У закордонних фірм добре працює маркетингова служба, їхня реклама. Можна сказати, що вони «впихають» свої сорти та обіцяють золоті гори, хоча наші сорти нічим не гірші від їхніх, а по багатьох показниках навіть кращі. Менеджери закордонних фірм привозять продукцію під поріг із відтермінуванням оплати, дозволяють оплачувати навіть після збору врожаю, пропонують багато різних програм співпраці. Десь 20 років вже триває в Україні засилля сортами іноземної селекції. Вони мають гроші, щоб розвиватися. А українські селекціонери не мають такого маркетингу, щоби поширювати свої сорти країною», – додав науковець Олег Андрушко.

Раніше сайт аграрної аналітики Еast-fruit повідомляв, що навіть у разі запровадження обмежень на поставки картоплі з Білорусі та Росії, захистити від неї український ринок буде вкрай складно. Науковець Олег Андрушко упевнений, що вийти з цього становища можна завдяки відродженню і розвитку української селекції та насінництва, але через брак фінансування з боку держави та низьку зацікавленість приватних агрогосподарств, зрушень у цій справі немає. Великому українському бізнесу простіше замовити закордонний матеріал у трейдерів, які мають налагоджену схему постачання.

«Наші селекціонери, якщо створюють нові сорти, обов’язково звертають увагу на стійкість картоплі до поширених в регіоні хвороб і шкідників, а також до умов вирощування та зберігання. Українські сорти можуть родити навіть у так званих колгоспних умовах, коли при мінімальних обробітках, мінімальній кількості добрив та засобів захисту рослин можна отримати стабільний врожай. Іноземні сорти такої переваги не мають. Якщо дати те фінансування та можливості, які мають імпортні сорти, для українських сортів, то вони дадуть навіть чудовий результат», – наголосив Олег Андрушко. Повернути славу української картоплі Наразі в Україні працюють кілька селекційних центрів картоплярства, зокрема у так званому «картопляному поясі» – це Львівщина, Тернопільщина, Волинь, Рівненщина, Житомирщина, Вінничина, Хмельниччина, Чернігівщина, Сумщина та Київщина. Функціонує Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук (НААН) України, Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, Львівський національний аграрний університет, Сумський національний аграрний університет, Поліська дослідна станція Інституту картоплярства та інші, які щороку передають на державне випробовування до десяти нових сортів картоплі.

Водночас створення нового сорту є тривалим процесом, десь 8-12 років минає від його початку до передачі матеріалу на державне сортовипробування. Після того ще 2-3 роки тривають випробування на полях спеціальних сортовипробувальних станцій Українського інституту експертизи сортів рослин. У разі отримання позитивних результатів, новий сорт вносять до державного реєстру сортів.

Львівський національний аграрний університет також займається селекцією і насінництвом нових сортів картоплі, які потім вирощують як великі агрогосподарства, так і дрібні фермери на території західних областей України. Зокрема, нещодавно фахівці університету вивели новий сорт картоплі «Княжа», який має стійкість до низки хвороб та добрі смакові якості. Нині у ЛНАУ створюють кілька нових гібридних сортів картоплі, які за сприятливих умов планують віддати на випробовування десь за два-три роки.
«Я маю стриманий оптимізм щодо ситуації з картоплею в Україні», – каже Олег Андрушко.

Нині на Львівщині, згідно з даними аналітиків ринку «Шувар», найпопулярнішими сортами, які вирощують і якими торгують, є німецькі «Беллароза», «Королева Анна» та голландська «Мелоді». Втім, покупці переважно не переймаються тим, звідки та якої селекції картопля – головне, щоб була смачна та мала прийнятну ціну.

Щодо вартості картоплі для населення, то аналітики наразі не бачать передумов для подальшого зростання цін. За словами керівниці аналітичного департаменту «Шувару» Тетяни Гетьман, не виключене навіть просідання ціни в найближчі 2-3 місяці. Про високу ймовірність зниження вартості картоплі в другій половині сезону 2019-2020 років повідомили також аналітики «Української плодоовочевої асоціації».

Україна вже кілька років посідає четверте місце у світі за обсягами валового виробництва картоплі, загалом збираючи понад 20 млн тонн щорічно, хоча 98% картоплі вирощують на присадибних ділянках. Згідно з попередніми даними, які оприлюднив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, цьогорічний врожай картоплі складе 20,3 млн тонн, що на 2,2 млн тонн менше від торішнього показника.

Попри вплив кліматичних змін та шкідливих організмів, вирощування картоплі залишається прибутковим бізнесом, якщо цим займатись професійно. «Ті фермери, які диверсифікують канали збуту і інвестують в технології, по-перше, мають вищу продуктивність і нижчу собівартість, по-друге, мають гарну якість і відповідно є привабливими для всіх категорій можливих покупців: від переробника до експортера», – наголошує керівниця аналітичного департаменту ринку «Шувар» Тетяна Гетьман.

Аби отримувати добрий врожай та не залежати від погоди, хвороб та інших чинників, доцент Львівського аграрного університету Олег Андрушко радить дрібними фермерам або пересічними городникам кожних 4-6 років оновлювати насіннєвий матеріал та вибирати для садіння нові і перспективні сорти картоплі.

До слова, на початку 2010-х років наша країна перебувала на третьому місці у світі за обсягами споживання картоплі на душу населення – в Україні цей показник становив 136 кг, поступаючись у цьому лише Білорусі (181 кг) та Киргизстану (143 кг). Проте нині через подорожчання ситуація дещо змінилася. Згідно з даними «Української плодоовочевої асоціації», за останні роки міські жителі з низьким рівнем доходів дедалі частіше почали обирати замість картоплі крупи, які коштують значно дешевше. Адже картоплю здебільшого споживають як гарнір у щоденному українському меню, тому її можна легко замінити крупами або макаронними виробами.
Категорія : Україна


Loading...
загрузка...