Смішно до сліз: Вся правда про "столи до св'ят" на Закарпатті (фото)

В мережі фейсбук оприлюднили дуже цікаві факти, про які ми навіть не думаємо, а робимо на підсвідомості.


Жителі Західної України схиблені на їжі.
Всі гештальти та потяги, всі очікування від життя і система координат - зосереджені в харчах, їх кількості та різноманітності.
Із видатками українців на їжу можуть зрівнятись хіба що видатки на євроремонти та паркани. Айфони і автомобілі - ніщо в порівнянні з палітрою голубців, холодців, рулетів і салатів на свята.
Цілий тиждень до Різдва, під акомпанемент реклами фесталу по телевізору, молоді і старі ґаздині готуються до прийому гостей. Пічки і духовки не вимикаються цілодобово, робиться генеральне прибирання у хатах, витирається пил у сервантах, начищуються до блиску посуд і хрусталь, з яких ніколи так і не будуть їсти чи пити, видраюються до блиску вікна, вішають нові тюлі і прикраси.
Обсмалені свині лежать ратицями до неба.
А ураїнські свині, вони як Lego, в умілих руках миттєво розлітаються на шинки, бочки, ковбаси, гурки, кров'янки, шпікачки, відбивні, сальтисони, шкварки, тушені мізки, заливні язики, холодці, рулети з вух, смажені нирки і серця, тушену печінку, запечені ребра та ще з добрий десяток страв, немислимих в решті частинах світу.
Як біблії, розгортаються засмальцовані книжки із рецептами дрібно списані ручками усіх кольорів, демонструючи численні рецепти пляцків, запіканок, медівників, штрудлів, тортів, наполєонів та вишиванок, перекладанців і рулетів, грибочків, кукурудзок, горішків і сухарів. "Бо як то куповане на стіл ставити, та що люди скажуть? Та чи я сама то не закопчу, зварю, наліплю, спечу?" А потім лягти після всього і "вмерти" від утоми.
Дверцята холодильників підпираються штахетами, стримуючи навалу продуктів куплених на свята: два відра майонезу, варена ковбаса, три слоїчки зеленого горошку, шість пачок масла, п'ятдесять шкут яєць, два кілограми мандарин, овочі і багато ще всякого іншого.
Вариться капуста на голубці, ноги на холодець, треться хрін на цвіклі і мак на кутю. Самогонка давно вигнана і закрита в коморі "бо та сволота і мерлому би з вуха випив", куплене в магазині вино, закарпатський коньяк і пару пляшок магазинної горілки на всяк випадок, сховані там же.
Випечені вісім видів тіста. Двері у незакінченій кімнаті, там де завжди зимно і запах, який не забувається з дитинства, вже відкриваються тільки на сантиметрів двадцять. Так, щоб тільки пролізти боком і докласти на підлогу у третій поверх ще харчів.
Десять тарілок холодцю на підлозі, мидниця шинок, випічка, ковбаска, копчена риба, стигне кисіль. З-поміж Евересту вишитих подушок з сумом на те все з образів дивиться Матір Божа.
І не приведи Господи комусь з дітей, або чоловікові щось з того зкоштувати - "най, то на свята!". Двері увесь час мусять бути міцно зачинені, щоб ще й чотирилапе риже падло не заліз і не поїв то все.
Виміняні дрібні гроші по 10, 20 і по 50 гривень колядникам (50 - то сусідським дітям, з якими не посварені і ближчим родичам).
Ну, ніби все, попередньо до свят готові.
Решта ся докупить пізніше.