Боротьба за землі: На Закарпатті влада проти підприємців

Боротьба за цю ділянку із міською владою триває вже не перший рік. Розташована вона у мікрорайоні «Росвигово», частині депутатів від владної більшості чомусь вона видалась ласим шматком.

Василь Кошеля отримав її у користування більше 10 років тому, і у деяких міських голів та депутатського корпусу були неодноразові наміри її забрати. У 2006 році була підписана мирова угода щодо майбутньої долі земельної ділянки, що нібито влада буде сприяти у вирішенні певних питань щодо будівництва на земельній ділянці.

Василь Кошеля каже, виграв чимало судів, зокрема і різних інстанцій, про наміри відібрати у нього земельну ділянку частиною міського депутатського корпусу – не розуміє. Після цього суд 1 інстанції задовільнив вимоги прокуратури, але вже у апеляційному суді – вдалося повернутися до першого законного рішення, яким було надано право на користування землею.

Нагадаємо, і про останню сесію Мукачівської міської ради, там піднімали питання про будівництво парку на цій ділянці, проте підтримала це рішення тільки провладна більшість. Варто додати, у мережі з’явилась публікація Степана Сікори, він є головним редактором одного із видань, у якому час від часу з’являються публікації із одами для міського голови та його оточення, і судячи з його матеріалів він є безкоштовним юристом ратуші.

Зокрема, якщо прочитати його публікацію стосовно землі у Росвигові, то можна прийти до такого висновку. Також зауважимо, що він був директором санаторію «Перлина Карпат», який до приходу цього очільника був наче магнітом для туристів, а після став зруйнованим та безхазяйним, потрапляв до скандалів, зокрема там було масове отруєння дітей і ряд порушень, які виявили – тодішнього очільника Степана Сікору – відсторонили.

Чи може людина, яка довела до руйнації такий популярний об’єкт коментувати подібні ситуації, як до прикладу впорядкування територій у місті Мукачеві – навряд. Також додамо, що донька Степана Сікори працює у складі виконавчого комітету Мукачівської міської ради, тобто є наближеною до владної вертикалі міста. Тому відповідь на питання: «Чому своїм усе, а ворогам закон?» – вочевидь не потребує коментарів. Адже без сприяння міських чиновників такі б речі у місті не відбувалися.

У Мукачівській громаді величезна кількість ділянок та об’єктів, яка продавалася за мізерні кошти, і реальна їх вартість є ледь не захмарною, насправді ж розпродається за безцінь – каже Іван Білащинець, також додає що напевно хтось вміє вдало пристосовуватись під дахом керівної влади міста. Чому ж у Мукачівській громаді складається така ситуація, що наближені до міської влади отримують усе, а інші нічого – питання відкрите. І все робиться виключно для своїх, і під своїх, і чи далі зберігатиметься така тенденція – покаже час. Та у тих, хто цю владу обирав є надія що усе зміниться.