☰
Новини Закарпаття

​У центрі Ужгорода з’явиться особливе «Місце надії»: що задумали зробити для родин полонених та зниклих безвісти?


​В обласному центрі Закарпаття готуються до втілення глибоко символічного проєкту. У місті планують створити не просто меморіальну зону, а живий простір підтримки для сімей, чиї рідні досі не повернулися з російського полону або вважаються зниклими безвісти. Який вигляд матиме ця локація та де саме її облаштують — розповідаємо детально.


​В Ужгороді вже відбулася друга робоча зустріч, на якій від загальних ідей перейшли до конкретних рішень: вибору локації, дизайну та архітектурної концепції майбутнього простору.


​Верба, що зберігатиме історії кожного захисника
​Головну візуальну концепцію презентував відомий скульптор Роман Мурник. За його задумом, центральним образом композиції стане верба — споконвічний український символ вірності, туги та незламної надії.

​Проте головна особливість проєкту — у його інтерактивності та особистому зв’язку. На гілках цієї скульптурної верби родини зможуть залишати жетони своїх рідних, на повернення яких чекають удома. Кожен такий жетон нестиме власну історію і стане німим нагадуванням для всього міста: за кожним ім’ям стоїть життя, на яке чекає родина.


​Де саме в Ужгороді планують створити локацію?
​Учасники обговорення вже визначилися з попередньою адресою. Найімовірніше, «Місце надії» облаштують у сквері на вулиці Олександра Довженка.
​Ініціатором створення такого осередку виступив Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Закарпатській області Андрій Крючков. До обговорення та розробки деталей долучилися:
​міський голова Ужгорода Богдан Андріїв;
​самі представники родин військовополонених та зниклих безвісти;
​помічники Представника Уповноваженого — депутат Ужгородської міськради Арсен Мелкумян, Олег Орос та Валентин Штефаньо.
​Більше, ніж просто пам’ятник
​Організатори наголошують: принципова позиція полягає в тому, щоб простір створювався не кабінетно, а за безпосередньої участі самих родин. Саме сім’ї мають відчувати, що це місце відображає їхній біль, віру та спільне очікування.


​Задум проєкту «Закарпаття чекає» виходить далеко за межі звичайного благоустрою:
​Для родин це стане точкою опори, де можна зустрітися, підтримати одне одного і відчути, що вони не залишаються наодинці зі своєю бідою.


​Для мешканців та гостей Ужгорода простір слугуватиме постійним нагадуванням про високу ціну свободи та про тих закарпатців, які досі перебувають у неволі чи вважаються зниклими безвісти.


​Робота над фінальним виглядом проєкту триває, тож незабаром закарпатці зможуть побачити візуалізацію майбутнього простору надії.
Перейти на сайт