Дощові сади та порятунок басейну Тиси: на Закарпатті шукають шляхи боротьби з обмілінням водойм
Проблеми посухи та критичного зниження рівня води в річках Закарпаття стали головною темою спільного засідання в обласній раді. Представники влади, науковці УжНУ, екологи та громадськість напрацювали пакет рішень для збереження екосистеми регіону.
У заході взяли участь представники Президії
Громадської ради при Закарпатській ОВА, керівництво облради та депутати профільної екологічної комісії. Відкриваючи зустріч, заступник голови обласної ради Василь Дем’янчук наголосив, що обміління водойм уже стало системним викликом для області, який вимагає негайних і скоординованих дій.
Головні напрями роботи та управління басейном Тиси
Учасники проаналізували, як виконуються попередні рекомендації екологічної комісії від 2 вересня 2026 року. За словами директора департаменту екології та природних ресурсів ОВА Юрія Шпонтака, чинна нормативна база потребує посилення за кількома ключовими векторами:
Контроль та містобудування: посилення моніторингу підземних вод, жорстке дотримання екостандартів під час забудови та збереження зелених зон.
Ліси та інвестиції: раціональне лісокористування та активне залучення міжнародної технічної допомоги для реалізації екопроєктів.
Адаптація до посух: оновлення Плану управління посухами басейну річки Тиса, впровадження технологій для затримання води в ґрунті та облаштування у громадах дощових садів.
Окремий блок дискусії стосувався локального впливу на екологію — зокрема, налагодження системи поводження з побутовими відходами та підвищення рівня екологічної свідомості жителів краю.
Науковий підхід: ставка на природоорієнтовані рішення
Практичну базу для порятунку водойм запропонували науковці. Завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики УжНУ, доцент Владислав Пересоляк презентував концепцію впровадження природоорієнтованих рішень (Nature-Based Solutions — NBS).
Головна ідея полягає в тому, щоб мінімізувати швидкий поверхневий стік води під час опадів і максимально утримувати вологу у мікроводозбірних басейнах Закарпаття, поповнюючи запаси ґрунтових вод природним шляхом.
Що далі?
До обговорення також долучилися голова профільної комісії Георгій Горват, депутат облради Микола Дербак, очільник Громадської ради Олексій Кіндрат та фахівці водогосподарських служб. Усі напрацьовані під час зустрічі пропозиції передадуть профільним спеціалістам — їх інтегрують у чинні регіональні екологічні програми та робочі методики.