Реорганізація УжНУ та МДУ: позивачі оскаржують процедуру створення нового університету
**У судовій справі щодо створення Ужгородського університету позивачі виклали заперечення проти аргументів Кабінету Міністрів України. Вони ставлять під сумнів законність обраної процедури реорганізації Ужгородського національного університету та Мукачівського державного університету.**
Про це йдеться у відповіді на відзив Кабміну, сформованій у системі «Електронний суд» 13 липня 2026 року. Документ стосується адміністративної справи №320/20111/26 за позовом Віктора Мікуліна та Олександра Молнара до Кабінету Міністрів України й Міністерства освіти і науки України.
Наведені у відповіді твердження є позицією позивачів. Сам документ не є судовим рішенням і не встановлює незаконності реорганізації.
## Які рішення оскаржують
Спір стосується розпорядження Кабміну від 6 березня 2026 року №215-р «Про утворення Ужгородського університету», відповідної пропозиції МОН та наказу міністерства від 21 квітня 2026 року №663.
За наведеними у документі положеннями, передбачено створення нового Ужгородського університету та реорганізацію УжНУ і МДУ шляхом приєднання до нього. Новий заклад визначено правонаступником майна, прав та обов’язків університетів, які реорганізовуються.
Рішення уряду про утворення Ужгородського університету також згадується в огляді діяльності Кабміну за березень 2026 року, оприлюдненому Національним інститутом стратегічних досліджень.
## Питання державної реєстрації нового закладу
Один із головних аргументів позивачів стосується послідовності ухвалення рішень.
У відповіді на відзив зазначено, що Ужгородський університет зареєстрували як юридичну особу 27 квітня 2026 року, тоді як розпорядження уряду про його утворення та приєднання двох університетів ухвалили 6 березня.
Позивачі вважають, що рішення про приєднання чинних юридичних осіб до нового закладу не могло прийматися до його державної реєстрації. На підтвердження своєї позиції вони посилаються на положення Цивільного кодексу України та судову практику щодо реорганізації.
Чи впливає така послідовність на правомірність оскаржуваних актів — питання, яке потребує оцінки суду.
## Майно та національний статус УжНУ
Окремий блок заперечень присвячено майну Ужгородського національного університету.
Позивачі посилаються на президентський указ про надання університету статусу національного та положення іншого указу щодо обмеження передачі майна національних закладів.
На їхню думку, перехід майна УжНУ до нової юридичної особи внаслідок приєднання суперечить цим гарантіям. Вони заперечують можливість застосування обраної процедури без урахування особливого статусу університету.
Це правове тлумачення сторони позову, а не встановлений судом факт порушення.
## Чи проводили консультації з працівниками
У документі також порушено питання участі профспілки та трудового колективу в підготовці реорганізації.
Позивачі стверджують, що надані суду матеріали не містять належних підтверджень проведення консультацій із первинною профспілковою організацією УжНУ. Вони пов’язують необхідність таких консультацій із можливими наслідками реорганізації для зайнятості та трудових прав працівників.
Олександр Молнар, як зазначено у відповіді, повідомляє, що до кінця лютого 2026 року йому не було відомо про проведення відповідних консультацій.
Окремо автори документа заявляють про відсутність у матеріалах, наданих МОН, підтверджень консультацій із громадськістю щодо реорганізації.
## Що підтримала Вчена рада
Позивачі звертають увагу на формулювання рішення Вченої ради УжНУ від 3 лютого 2026 року.
За текстом, наведеним у відповіді на відзив, рада підтримала можливе об’єднання з Мукачівським державним університетом у встановленому законодавством порядку та звернення до МОН щодо збереження національного статусу.
Автори заперечень наголошують: підтримка можливого об’єднання, на їхню думку, не означає погодження конкретної процедури припинення УжНУ шляхом приєднання до новоствореного університету.
Вони також ставлять питання про повноваження органів університетського самоврядування у цьому процесі.
## Як пояснюють реорганізацію
Згідно з викладом у відповіді позивачів, Кабмін у своєму відзиві обстоює відповідність оскаржуваного розпорядження Конституції та законодавству України.
Водночас університет публічно повідомляв про організаційну підготовку до об’єднання. Зокрема, у повідомленні УжНУ від 29 квітня 2026 року йшлося про нараду деканів, отримання наказів щодо створення нового закладу та комісії з реорганізації. Координацію процесу мали здійснювати представники МОН і університету.
Таким чином, предмет спору охоплює не лише повноваження держави реорганізовувати університети, а й дотримання процедури: послідовність створення правонаступника, перехід майна, консультації та врахування позиції університетської спільноти.
**Наданий редакції документ містить аргументи позивачів станом на 13 липня 2026 року. Він не дає підстав повідомляти про скасування реорганізації або про остаточний результат розгляду справи.**