Закарпаття долучилося до Карпатського економічного форуму: ключові інфраструктурні та інвестиційні проєкти регіону
Делегація Закарпатської області взяла участь у першому Карпатському економічному форумі, що відбувся на Івано-Франківщині. До складу представництва увійшли делегати від 45 територіальних громад, керівники 7 найбільших підприємств регіону та депутати обласної ради.
Головна мета форуму — об’єднання зусиль країн Карпатського регіону для залучення інвестицій, розбудови сучасної інфраструктури, створення робочих місць та зміцнення місцевих бюджетів.
Інфраструктура як локомотив економічного зростання
Під час панельної дискусії «Карпатські коридори: з’єднуючи регіон» представники Закарпаття презентували бачення розвитку транспортної та логістичної системи області.
Закарпаття має 467 км спільного кордону з чотирма країнами Євросоюзу. Через колосальне зростання навантаження у порівнянні з довоєнним періодом наявна мережа потребує глибокої модернізації:
Понад 367 тисяч вантажних автомобілів оформила Закарпатська митниця за минулий рік.
Близько 273 тисяч вантажних вагонів пройшли через регіон за цей же період.
«Наше завдання — зробити так, щоб транспортний потік створював економіку безпосередньо на Закарпатті, а не просто прямував транзитом до Європи. Інфраструктура — це інструмент перетворення географічного розташування на економічну перевагу», — наголосили під час виступу.
Масштабні проєкти: євроколія, автобани та пункти пропуску
Для розширення пропускної спроможності область у співпраці з урядом та міжнародними партнерами реалізує низку стратегічних ініціатив:
Залізнична логістика: будівництво євроколії на відрізках Ужгород — Перечин — Павлове, а також Королево — Хуст.
Автомобільне сполучення: продовження європейських автобанів М3 та D1 на території України.
Розбудова кордону: реконструкція та зведення нових пунктів пропуску, зокрема «Біла Церква» та «Яблунівка» (румунський напрямок), «Лужанка», «Дзвінкове» та «Дийда» (угорський напрямок).
Індустріальні парки та сухі порти
Паралельно з розбудовою транспортних артерій у регіоні активно формують супутню економічну інфраструктуру:
Мультимодальні термінали та «сухі порти»;
Сучасні логістичні склади;
Індустріальні парки та переробні підприємства.
Такий комплексний підхід дозволить створити нові робочі місця, розширити база оподаткування громад та стимулювати розвиток місцевого підприємництва. Повноцінна модернізація мережі є запорукою інтеграції України до транспортного та економічного простору ЄС.