Зберігала права сотням чужих людей, а тепер веде за руку найріднішу: зворушлива історія відомої правозахисниці на Закарпатті
Роками вона вибивала документи для знедолених, рятувала біженців від паперового пекла і боролася за права тих, кого суспільство вважало невидимими. Проте сьогодні життя підготувало для неї найзворушливіший бізнес-план. Відома закарпатська медіаторка прийшла до міграційної служби зовсім не за службовим обов'язком — вона тримає за руку власну онуку, яка вперше в житті отримує паспорт. Як переплітаються велика політика правозахисту та найінтимніші сімейні традиції, розповідаємо без зайвого пафосу, але з трепетом у серці.
Все сталося у стінах Головного управління ДМС на тихій Православній набережній в Ужгороді. Саме тут розгорталася сцена, яка змушує зупинитися і подивитися на звичну державну процедуру крізь призму справжніх людських доль.
Ось деталі цієї дивовижної зустрічі поколінь:
Головні героїня та драйвер: Дарина Горват — обличчя ромського жіночого фонду «Chiricli» із понад 30-річним стажем боротьби за людську гідність — та її 14-річна онука Вірсавія.
Іронія долі: жінка, яка тисячам чужих людей розчистила шлях до громадянства, оформлює перший головний документ найріднішій людині.
Більший контекст: сьогодні її фонд рятує тих, кого війна та російське вторгнення викинули з рідних домівок, перетворюючи на біженців без імен і паперів.
Момент істини: для юної Вірсавії цей похід до міграційної служби — не просто бюрократія, а символічний поріг дорослого світу та отримання першої у житті ID-картки.
Паспорт як міст у майбутнє
Для багатьох родин, що розкидані війною чи затиснуті лещатами системних проблем, шматок пластику з чіпом — це єдиний квиток до нормального життя, освіти, лікарень та соціального захисту. Коли правозахисниця із таким бекграундом вирощує нове покоління у своїй родині з розумінням цінності кожного документа, це працює краще за будь-які соціальні реклами.
У міграційній службі вкотре нагадують: досягнення 14 років — це чіткий сигнал для візиту до ДМС чи ЦНАПу, причому абсолютно безкоштовний. Але сьогодні цей формальний привід став дещо більшим, ніж просто чергова державна послуга.
Дата публікації: 12 вересня 2026 року
Автор: Іван Горват