«З книжкою замість квітів»: у ліцеї Шевченка в Ужгороді 1 вересня зробили символічний подарунок Україні
1 вересня 2026 року
Автор: Ірина Тополя
Не букетами, а книжками цього року зустріли 1 вересня в Ужгородському ліцеї імені Тараса Шевченка. Тут започаткували благодійну акцію «З книжкою замість квітів», яка стала символічною відповіддю на спроби знищити українську культуру під час війни.
Для навчального закладу, який носить ім’я Тараса Шевченка, українське слово має особливе значення. Адже свого часу слово Кобзаря стало голосом українців, яким намагалися заборонити говорити та бути собою.
Сьогодні українська мова, культура, пам’ять і книга знову потребують захисту. Саме тому цьогорічне свято знань у ліцеї вирішили наповнити не лише урочистими словами, а й конкретною справою.
На тлі повідомлень про ворожі атаки на українські друкарні та книжкові склади, через які було знищено величезну кількість українських видань, ліцеїсти отримали можливість замість традиційних квітів подарувати школі українські книжки.
Кожне видання стало не просто подарунком для бібліотеки. За ним стоїть праця автора, редактора, перекладача, видавця та друкаря. А тепер книжки матимуть нове життя — їх читатимуть учні ліцею.
Особливо символічно це звучить саме зараз, коли українська книга стала однією з цілей російської агресії.
На знищені книжки — новими книжками. На спроби стерти українську культуру — любов’ю до неї. На бажання змусити українське слово замовкнути — голосами дітей, які читатимуть, думатимуть і навчатимуться українською.
Бо папір можна знищити, але неможливо знищити знання, яке вже стало частиною людської пам’яті. Неможливо спалити любов до рідної мови та бажання передавати її наступним поколінням.
Тож кожна книжка, принесена до Ужгородського ліцею імені Тараса Шевченка цього 1 вересня, стала маленьким символом великої незламності.
Від читача — до читача.
Від покоління — до покоління.
І нехай подаровані книжки знайдуть своїх читачів та продовжать жити у їхніх руках. Адже разом із ними передається те, чого не здатна знищити жодна ракета — українська пам’ять, культура, мова та жага до знань.