У Мукачеві попрощалися із полеглим прикордонником Дмитром Погребаком

Дмитро Погребак. Снайпер, який не здається
Він завжди говорив коротко і тихо. У його словах не було зайвого, як і в пострілі снайпера – лише точність. Головний сержант Дмитро Погребак пройшов війну від Рубіжного до Лиманського напрямку. За час служби він отримав три поранення, але щоразу після тривалого реабілітаційного відновлення повертався до свого бойового підрозділу. Його історія – це шлях воїна, який до останнього подиху виконував складні бойові операції в перших рядах.

Вибір, зроблений давно
Дмитро народився 1996 року. З листопада 2018-го до серпня 2020-го проходив строкову службу в Національній гвардії України на Луганщині, у районі Рубіжного. У серпні 2020 року підписав контракт із 3-м прикордонним загоном імені Героя України Євгенія Пікуса. 28 лютого 2022 року він уже виконував бойове завдання під Тернами на Донеччині, де його група знищила дві ворожі диверсійно-розвідувальні групи.

Вогонь, що не гасне
Дмитро брав участь в обороні Сіверська, Серебрянки, Петропавлівки, Кіндрашівки, Новоосинового, Піщаного. Протягом цього етапу війни він знищив 37 окупантів, поранив 10, зруйнував спостережний пункт і склад боєприпасів противника.

Отримував поранення: у серпні 2024-го (уламкове в руку) та в січні 2025-го (уламок у стегні, куля в стопі).

Бої за Білогорівку
У серпні 2025 року підрозділ Дмитра тримав позицію «Мазда» у районі Білогорівки на Луганщині. Протягом п’яти днів у майже повному оточенні двоє снайперів утримували рубіж, знищивши 15 російських піхотинців і поранивши ще близько десяти.
11 серпня 2025 року під час виходу за боєприпасами група потрапила у ворожу засідку. У стрілецькому бою Дмитро та його напарник знищили чотирьох ворогів. Дмитро отримав кульове поранення в бік, але під шквальним вогнем зміг витягти тяжкопораненого побратима. Попри крововтрату, він вивів із лісу шістьох бійців до точки евакуації. Мав три ордени «За мужність» (ІІІ, ІІ ступенів та подання на І ступінь).


Останнє завдання
Після чергової реабілітації Дмитро Погребак обійняв посаду начальника першого відділення активних дій прикордонної застави розвідки підрозділу «23F3».
Головний сержант Погребак добровільно очолив снайперську групу з чотирьох бійців. 25 червня 2026 року о 04:30 вони прибули в район виконання завдання. Дмитро особисто оцінив обстановку, розділив групу на дві пари та приховано облаштував замасковані позиції під постійною загрозою ударів ворожих FPV-дронів.
30 червня о 20:30 Дмитро влучним пострілом з відстані 400 метрів ліквідував окупанта, який висунувся з руїн за скинутою з безпілотника провізією. 5 липня о 06:00 під час чергового скиду посилки він смертельно поранив ще одного ворожого військовослужбовця з відстані 450 метрів. За даними радіоперехоплення, цей окупант сконав у підвалі того ж дня.

Останній рубіж
10 липня 2026 року о 16:40, спираючись на дані радіоперехоплення про нове місце виходу противника з підвалу, головний сержант Погребак розпочав приховане переміщення своєї снайперської пари для зміни сектора вогневого ураження.


Саме під час цього переміщення Дмитро натрапив на ворожу мінно-вибухову пастку із саморобним вибуховим пристроєм. Внаслідок вибуху він отримав смертельні проникаючі уламкові поранення. Від отриманих травм головний сержант Дмитро Погребак загинув на місці.

Він до останнього залишався людиною, яка добровільно бере на себе найважчі завдання і прикриває своїх.

Бойові відзнаки та нагороди За бездоганну службу, видатну військову майстерність та особисту мужність Дмитро Погребак був удостоєний низки державних та відомчих нагород:

✔︎Відзнака Президента України «За оборону України»;
✔︎Нагрудний знак «За мужність в охороні державного кордону»;
✔︎Відзнака Управління Розвідки АДПСУ «Вогнепальна зброя» ;
✔︎Орден «За мужність» ІІІ ступеня;
✔︎Нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»;
✔︎Орден «За мужність» ІІ ступеня;
✔︎Нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих».
✔︎Також Дмитро був поданий на нагородження орденом «За мужність» І ступеня.

3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса