Порушення ТЦК на Закарпатті: Закарпаття — друге місце в антирейтингу після Одеси

Закарпаття посідає друге місце після Одеського регіону в неофіційному антирейтингу порушень прав людини з боку ТЦК та СП. Таку оцінку дав Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Громадяни скаржаться на незаконне утримання, антисанітарні умови та ігнорування стану здоров’я — проблеми, які вже призвели до судових рішень і публічних перевірок.
Ці факти турбують багатьох закарпатців, особливо в умовах воєнного стану, коли мобілізаційні заходи торкаються майже кожної сім’ї. Омбудсмен регулярно фіксує звернення, а моніторингові візити його представників виявляють системні недоліки.

Що відомо про статистику порушень

За даними Офісу Уповноваженого з прав людини, Закарпаття стабільно входить до лідерів за кількістю скарг на дії ТЦК. У 2024–2025 роках регіон неодноразово згадувався серед найбільш проблемних поряд з Одеською, Львівською, Миколаївською та Черкаською областями.
Найбільша кількість звернень стосується:

Незаконного утримання людей у приміщеннях ТЦК без належних правових підстав.
Поганих санітарних умов і відсутності нормального харчування.
Ігнорування медичних протипоказань та хронічних захворювань.
Вилучення документів і телефонів, що ускладнює доступ до захисту.
Перешкоджання роботі представників омбудсмена.

Кричущі факти з Ужгородського РТЦК

У квітні 2026 року представник омбудсмена у Закарпатській області Андрій Крючков провів моніторинговий візит до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Результати шокували навіть досвідчених правозахисників.
Люди перебували в приміщенні тижнями — зафіксовано випадки утримання протягом 21, 24, 30 і навіть 50 днів. Умови принижували людську гідність: на 40–60 осіб лише три кружки та вісім металевих тарілок. Харчування організовували без належної обробки посуду. Медичну допомогу фактично не надавали, ігноруючи очевидні хвороби.
«Приміщення ТЦК фактично перетворилися на місця несвободи без жодних юридичних підстав», — наголосив Дмитро Лубінець.
Реакція влади та перші покарання
Закарпатські випадки стали прецедентними для всієї країни. У квітні 2026 року Ужгородський міськрайонний суд вперше визнав керівника місцевого РТЦК винним у перешкоджанні законній діяльності представника омбудсмена. Це важливий сигнал: безкарність закінчується.
Дмитро Лубінець взяв ситуацію під особистий контроль. Матеріали перевірок передають до правоохоронних органів. Заступника керівника Закарпатського ОТЦК запідозрили навіть у наданні неправдивих свідчень під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Чому проблема набула системного характеру

Експерти пов’язують ситуацію з кількома факторами:
Надмірним тиском на ТЦК щодо виконання планів мобілізації.
Недостатнім контролем з боку військового командування та цивільних органів.
Відсутністю прозорих механізмів оскарження дій працівників ТЦК на місцях.
Низьким рівнем підготовки персоналу щодо дотримання прав людини.

Представники Офісу омбудсмена наголошують: більшість працівників ТЦК виконують важку роботу чесно. Однак окремі випадки порушень дискредитують усю систему і підривають довіру суспільства.

Що робити громадянам при порушенні прав

Правозахисники рекомендують фіксувати всі дії працівників ТЦК:

Вимагати пред’явлення службового посвідчення та фіксувати дані.
Знімати спілкування на відео (законно в громадських місцях).
Негайно звертатися до адвоката або гарячої лінії омбудсмена.
Подавати офіційні скарги через застосунок «Дія» або безпосередньо до Офісу Уповноваженого.
У разі незаконного утримання — вимагати складання адміністративного протоколу та доступу до захисника.

Гаряча лінія Уповноваженого з прав людини працює цілодобово. Кожне звернення фіксують і перевіряють.

Позиція військового керівництва

Командування Об’єднаного командування «Захід» після публікації матеріалів про Ужгородський ТЦК заявило про проведення внутрішніх перевірок. Деякі практики, як використання балаклав і знімання шевронів, вже обмежили завдяки наполяганню омбудсмена.
Однак громадськість очікує системних змін: посилення відповідальності, кращого медичного забезпечення пунктів збору та прозорості процесу.

Висновки та перспективи

Проблема порушень з боку ТЦК на Закарпатті — не поодинокі інциденти, а системне явище, яке потребує уваги на найвищому рівні. Друге місце в антирейтингу після Одеси — це не привід для змагання, а тривожний дзвінок для влади.
Громадяни Закарпаття хочуть справедливої мобілізації, яка не порушує базових прав людини. Омбудсмен Дмитро Лубінець продовжує моніторинг, а судові прецеденти дають надію, що ситуація зміниться на краще.
Кожен випадок фіксації порушень наближає системні реформи. Адже сильна армія — це не тільки зброя, а й повага до гідності тих, хто її захищає.

Автор: Іван Каменяш