Суд покарав керівника ТЦК на Закарпатті за перешкоджання Омбудсмену: деталі справи
Ужгородський РТЦК та СП опинився в центрі гучного судового прецеденту після того, як його керівництво спробувало заблокувати роботу представників Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Це рішення суду стало першим в Україні випадком офіційної юридичної оцінки дій військових комісарів, які намагалися приховати умови утримання мобілізованих.
Ситуація на Закарпатті тривалий час залишалася напруженою через повідомлення про жорсткі методи мобілізації. Проте інцидент в Ужгороді вивів проблему на новий рівень: відмова у доступі до приміщень парламентському контролю стала сигналом про спробу приховати факти, що межують із порушенням міжнародних конвенцій.
Що сталося під час моніторингу в Ужгороді?
Конфлікт виник під час планового моніторингового візиту представників Офісу Омбудсмана до територіального центру комплектування. Замість сприяння перевірці, правозахисники зіткнулися з глухою обороною.
За словами Дмитра Лубінця, перешкоджання включало:
повну відмову у допуску до службових приміщень;
ненадання запитуваної інформації щодо затриманих осіб;
спроби фізичного блокування переміщення представників Омбудсмана.
Як з'ясувалося пізніше, за зачиненими дверима намагалися приховати факти, які шокували навіть досвідчених юристів. Під час перевірки зафіксували ознаки нелюдського поводження, зокрема використання металевих кайданок та ймовірне незаконне позбавлення волі.
Рішення суду: прецедент для всієї країни
Ужгородський міськрайонний суд, розглянувши матеріали справи, став на бік закону та парламентського контролю. Керівника Ужгородського РТЦК та СП офіційно визнали винним у порушенні статті 188-40 КУпАП (невиконання законних вимог Уповноваженого ВРУ з прав людини).
Цей вердикт руйнує ілюзію недоторканності військових структур під час дії воєнного стану. Суд чітко дав зрозуміти: статус "закритого об'єкта" не звільняє від обов'язку дотримуватися конституційних прав громадян.
"Ми довели, що спроби обмежити доступ і приховати інформацію від Офісу Омбудсмана є протиправними. Це чіткий сигнал — парламентський контроль не може блокуватися, а такі дії мають правові наслідки", — наголосив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.
Правовий аналіз та наслідки
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", представники Омбудсмана мають право безперешкодного відвідування органів державної влади та місць примусового тримання. Ужгородський кейс підтверджує, що ТЦК підпадають під цю категорію, особливо коли там перебувають цивільні особи.
Статистика Офісу Омбудсмана вказує на системність таких проблем. У 2024-2025 роках кількість скарг на дії ТЦК зросла, але саме рішення суду в Ужгороді створює правове підґрунтя для реального притягнення до відповідальності посадових осіб.
Зараз матеріали щодо можливих катувань та незаконного утримання людей у стінах ТЦК вже передані до правоохоронних органів. Якщо факти застосування кайданок будуть підтверджені в межах кримінального провадження, винним загрожує не лише штраф, а й реальні терміни ув'язнення.
Чому це важливо для мешканців Закарпаття?
Для регіону, де питання мобілізації стоїть надзвичайно гостро, це рішення є індикатором відновлення правової справедливості. Це означає, що будь-які порушення з боку представників держави можуть і повинні отримати оцінку в суді.
Основні висновки з ситуації:
Право на правовий захист діє навіть у стінах військових установ.
Перешкоджання роботі правозахисників — це автоматичне визнання наявності порушень.
Судова гілка влади залишається запобіжником проти зловживань силовиків.
Ситуація в Ужгороді залишається на особистому контролі Дмитра Лубінця. Наразі готуються аналогічні перевірки в інших РТЦК Закарпаття та сусідніх областей, щоб виявити, чи є практика використання спецзасобів до мобілізованих поширеною.
Автор: Іван Каменяш