Поліція та медійники об'єдналися: на Закарпатті стартувала кампанія проти шахраїв

Шахрайські схеми на Закарпатті стають дедалі витонченішими, змушуючи правоохоронців шукати нові методи комунікації з громадянами. Уявіть, що один телефонний дзвінок або випадкове посилання в месенджері може за лічені хвилини позбавити вашу родину заощаджень, які збиралися роками.



Саме тому поліція спільно із медійними друзями розпочинає масштабну інформаційну кампанію «Не дай себе ошукати». Цей проєкт — не просто сухе зведення цифр, а жива ініціатива, де правоохоронці пліч-о-пліч з інфлюенсерами пояснюють складні речі простою мовою. Першим до акції долучився народний артист України Павло Зібров, чий голос тепер звучить як застереження для кожного, хто звик довіряти незнайомцям у мережі.

Хто у зоні ризику та чому це стосується кожного
Помилково вважати, що на гачок аферистів потрапляють лише літні люди. Статистика свідчить про зворотне: молодь часто стає жертвою фішингу через онлайн-покупки, а люди середнього віку — через псевдоінвестиційні проєкти.

Кампанія має на меті створити стійкий «інформаційний імунітет» у мешканців регіону. Головне завдання — випередити шахраїв, розповівши про їхні методи до того, як вони наберуть ваш номер.

Найпоширеніші схеми: як діють аферисти сьогодні
Сучасний шахрай — це психолог і технічний фахівець в одній особі. Вони використовують війну, економічну нестабільність та людське співчуття як інструменти для маніпуляцій.

«Ваш родич у біді»: Класика, яка досі працює. Дзвінок вночі, голос, що імітує сина чи онука, і термінова потреба в грошах на «операцію» чи «відкуп від поліції».

Псевдосоціальні виплати: Рассылки про допомогу від ООН, Червоного Хреста чи «президентські виплати». Посилання веде на фішинговий сайт, де ви самі віддаєте дані картки.

Злам акаунтів у месенджерах: Коли друг просить «позичити 2000 до завтра». Завжди перевіряйте такі прохання через телефонний дзвінок.

Поради від профі: як убезпечити себе та родину
Правоохоронці наголошують, що найкращий захист — це критичне мислення. Жоден банківський працівник не запитає у вас CVV-код, а поліція не вимагатиме гроші за закриття справи телефоном.

Встановіть двофакторну автентифікацію на всі месенджери та банківські додатки. Це додатковий замок на ваших цифрових дверях.

Ніколи не переходьте за посиланнями від невідомих осіб, навіть якщо пропонують безкоштовні товари чи велику виплату.

Перевіряйте інформацію. Якщо чуєте про біду з близькими — покладіть слухавку і наберіть їх особисто.

«Ми бачимо, що класичні методи інформування вже не такі ефективні, тому залучаємо лідерів думок. Павло Зібров — це людина, якій довіряють мільйони. Коли він каже: "Стій, не віддавай свої гроші", — до цього прислухаються», — зазначають у пресслужбі поліції.

Цифрова гігієна для старшого покоління
Важливою частиною кампанії є просвіта літніх людей. Саме вони часто стають мішенню через свою довірливість та менший досвід користування гаджетами.

Розкажіть батькам про «правило 10 хвилин»: якщо хтось вимагає гроші негайно — треба почекати 10 хвилин і порадитися з дітьми.

Запишіть їм у телефон номери гарячих ліній банків та поліції.

Поясніть, що цифри з SMS не можна передавати нікому, навіть «співробітнику безпеки банку».

Протидіємо шахрайству разом
Проєкт «Не дай себе ошукати» — це заклик до дії для кожного з нас. Кожен репост цього матеріалу, кожна розмова з бабусею чи сусідом — це потенційно врятовані кошти та спокій вашої родини.

Ми закликаємо мешканців Закарпаття долучатися до поширення інформації. Пам’ятайте, що аферисти бояться лише одного — обізнаності своїх потенційних жертв. Будьте пильними, не дайте емоціям взяти гору над здоровим глуздом.

Автор: Іван Каменяш