​Пастка мовчання: чому українці не захищають свої права та як це змінить Офіс Омбудсмена у 2026 році

Я не знав, що так можна» — фраза, яка найчастіше звучить під час моніторингових візитів Представника Уповноваженого ВРУ з прав людини Андрія Крючкова. Аналіз звернень громадян виявив тривожну тенденцію: низька обізнаність населення є головним «спільником» порушників прав людини.

​Чому ми програємо на старті?

​Більшість українців знають, що мають права, але не розуміють, як вони працюють «на практиці». Це призводить до трьох критичних наслідків:


​Запізніла реакція: люди звертаються по допомогу лише тоді, коли ситуація стає критичною або незворотною.
​Бюрократичний лабіринт: відсутність розуміння, де закінчуються повноваження сільради та починаються обов’язки держави.


​Приховані порушення: тисячі випадків залишаються поза увагою, бо люди просто не ідентифікують їх як порушення.


​Хто в зоні ризику?


​Моніторинг у громадах показав, що інформаційний вакуум найболючіше б’є по найбільш вразливих категоріях:

​Діти та їхні опікуни;
​Ветерани війни;

​Члени родин військовополонених та зниклих безвісти.
​Часто проблеми з виплатами чи пільгами виникають не через брак ресурсів у держави, а через банальне незнання алгоритму дій.

​План дій на 2026 рік: ближче до людей


​За ініціативи Омбудсмена Дмитра Лубінця, у 2026 році стратегія роботи змінюється. Офіс переходить від «кабінетного» контролю до активної роботи «в полі».

​Що це означає для громад?


​Виїзні прийоми: Роз'яснення прав надаватимуться безпосередньо на місцях.

​Реальний аудит: Оцінюватимуть не паперові звіти чиновників, а фактичний вплив їхніх рішень на життя конкретної людини.

​Превенція: Навчання людей захищати себе ще до того, як виникне конфлікт.

​"Знання своїх прав — це не розкіш, а броня," — такий меседж стає ключовим для парламентського контролю цьогоріч.