Закарпаття активно впроваджує безбар’єрний простір у громадах та закладах культури

Закарпаття системно впроваджує Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. До процесу активно долучаються громади, соціально відповідальний бізнес та комунальні заклади області.

Доступними для всіх відвідувачів стають не лише громадські будівлі, а й об’єкти культурної спадщини – театри, музеї, бібліотеки, освітні та мистецькі заклади. Під час онлайн-зустрічі «Діалог влади та бізнесу» розповіли, як враховують потреби ветеранів, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп, що вже зроблено та над чим ще працюють.

«Тема безбар’єрного доступу завжди актуальна, особливо для наших захисників. Важливо, щоб люди могли безперешкодно відвідувати всі потрібні локації, зокрема мистецькі заклади та об’єкти культурної спадщини», – зазначив директор департаменту економічного та регіонального розвитку ОВА Тарас Триндяк.

Для ветеранів та цивільних з інвалідністю в області облаштували безоплатні адаптовані спортзали, працює інклюзивна автошкола на базі УжНУ, а фахівці з супроводу ветеранів діють майже в усіх громадах, повідомив начальник управління з питань ветеранської політики ОВА Андрій Поляк.

З ініціативи Мінветеранів Кабмін ухвалив постанову, що спрощує процедуру облаштування елементів безбар’єрного доступу в будівлях, зокрема в об’єктах культурної спадщини та на маршрутах безбар’єрності, розроблених усіма тергромадами Закарпаття, наголосив начальник управління містобудування та архітектури ОВА Микола Пігуляк.

Директор департаменту культури ОВА Євген Тищук додав, що обласні та муніципальні культурні заклади системно облаштовують безперешкодний доступ для працівників і відвідувачів. В усіх театрах маломобільні особи можуть дістатися до глядацьких зал, деякі вистави мають сурдопереклад або відеотранскрипцію. В обласній філармонії та коледжі ім. Д. Задора функціонують гусеничні підйомники. Доступними стали Закарпатський музей народної архітектури та побуту та Ужгородський замок (повністю безбар’єрний перший поверх). У десяти бібліотеках діють прилади для читання для людей з порушенням зору, у двох обласних книгозбірнях – книги шрифтом Брайля.

Спікери підкреслили, що облаштування безбар’єрного простору в закладах – реальне завдання, важливо, щоб громади й керівники шукали партнерську підтримку або грантові проєкти.

Практичні рекомендації щодо толерантної взаємодії з людьми з інвалідністю та організації інклюзивних подій доступні в онлайн-посібнику «Довідник безбар’єрності», розробленому в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів».

Повний запис онлайн-зустрічі можна переглянути за посиланням ➡️ https://tinyurl.com/2b8e95yu