Новини Закарпаття

Медицина як покликання: життя між операційною і наукою (відео)



25 травня день народження Василь Васильович Лазоришинець — академік НАМН України, видатний кардіохірург, професор і доктор медичних наук, який провів понад 8000 операцій на серці. Він очолює Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова, є автором понад 600 наукових праць і 44 монографій, підготував десятки науковців, активно впроваджує новітні методи лікування серцевих патологій в Україні.

Має численні державні та міжнародні нагороди, зокрема три ступені ордена князя Ярослава Мудрого, і посідає провідні посади у вітчизняних та світових медичних спільнотах. Важко уявити, але людина, яка наразі є одним із найкращих лікарів країни, не з самого малечку мріяв про цю професію. Навчаючись у 9 класі Василт Васильович хотів стати офіцером військово-морського флоту, проте у житті трапилася подія, яка дала поштовх ідеї стати лікарем. Василь Васильович Лазоришинець народився 25 травня 1957 року в мальовничому селі Сокирниця, що на Закарпатті.



Там він закінчив місцеву школу, де зарекомендував себе як здібний та старанний учень. Навчання давалося йому легко, і вже тоді помітно виділявся серед однолітків. Після школи він вступив до Київського медичного інституту імені Богомольця. Вже через кілька років після закінчення інституту він відчув себе справжнім лікарем, коли розпочав практичну діяльність. Вперше самостійно оперувати йому довелося у 1989 році, і символічно — саме у день його народження, 25 травня. Цей день став для Василя Васильовича ще й особистим професійним рубежем, який він пам’ятає донині.

Хоча щоденні справи рідко дозволяють приїжджати до рідного Закарпаття, він завжди з теплом згадує свою малу батьківщину. Культура, люди, атмосфера цього краю залишаються в його серці. Внесок Василя Васильовича у розвиток медицини Закарпаття — відчутний і справжній. Цьогоріч Василь Лазоришинець обраний академіком Національної академії наук України. Каже, це стало для нього щирою несподіванкою.

Серед головних змін у кардіохірургії останнього десятиліття він називає перехід до мініінвазивних втручань, розвиток штучних клапанів серця і інтеграцію новітніх технологій, що вже активно використовуються в Україні й відповідають європейському рівню. Фраза Миколи Амосова «лікар має вчитись усе життя» стала девізом у роботі всього Інституту серцево-судинної хірургії. Цей принцип дозволяє закладу залишатись на передовій сучасної медицини.

До хірургії, каже Василь Васильович, треба ставитись, як до людини, яку любиш. Якщо не віддаєш себе цій справі повністю — не варто нею займатись. У медицині немає напіврішень, переконаний кардіохірург. Майбутнє української медицини — за молодими спеціалістами. Важливо створювати умови, щоб вони мали мотивацію залишатися в Україні.

Своїм найбільшим джерелом натхнення він вважає родину, природу і науку. А професію лікаря сприймає не просто як роботу — це покликання, яким живе щодня.
Перейти на сайт