Герої в обличчях: Михайло – родом з Ужгорода, зараз він у рідному місті та у сімейному колі (відео)
Михайло – родом з Ужгорода, зараз він у рідному місті та у сімейному колі. Проте 9 років свого життя, закарпатець присвятив військовій службі. Після школи, пішов у армію, а далі, прийняв важливе для себе рішення – захищати державу. Брав участь у бойових діях ще в АТО. «Скромний» – саме таке бойове прізвисько у Михайла.
Виріс у родині військовослужбовців, тому варіанту обрати іншу професію навіть не розглядав. Каже, жодного разу не пожалкував, що обрав саме цей життєвий шлях. Досвід у бойових діях отримав у 20 років. Тоді, разом з батальйоном у якому служив, відправилися виконувати бойові завдання на Донеччину. Ужгородець зізнається, що це слово досі його характеризує. Початок повномасштабного вторгнення пан Михайло згадує спокійно, та зізнається, очікували нападу з боку окупантів.
Діяли злагоджено, з холодним розумом, знали, що повинні робити, аби ворог не просунувся далі. Найважчим, для захисників залишаються нелюдські умови. Холод, мороз та сніг – все це ускладнювало виконання бойових завдань. Чоловік каже, до цього призвичаїтися майже неможливо. Та не погода єдина. Пережити війну найважче морально. Найболючіші рани, що не загоїлися досі – це втрати побратимів. «Скромний» зізнається, на фронті твої побратими не просто друзі – це рідні люди. Навіть за таких умов, наші воїни намагаються знайти щось, що дає їм сили та додає позитиву у темні часи.
Захисник згадує про родину, яка допомагала йому та побратимам на початку війни. Найбільшою мотивацією для Михайла було – вибороти перемогу та повернутися до дружини – в Ужгород. Захисник боронив державу мужньо та відчайдушно, але після мінного поранення перебуває на реабілітації вдома.
Зізнається, якщо знову буде потрібний рідній країні, візьме зброю до рук, та робитиме все можливе, аби вигнати окупантів з України. Своє життя та життя родини пан Михайло бачить лише в Україні. У вільній, процвітаючій та незалежній державі. Каже, про день перемоги мріє ще з 2014 року, та впевнений, що зовсім скоро його мрія, як і мільйонів українців нарешті справдиться.