Київські науковці провели комплексні наукові дослідження Невицького замку: Для чого це потрібно?
🏰 Київські науковці провели комплексні наукові дослідження Невицького замку для подальшої можливості розробки концепції його збереження.
Більше півроку працювали над комплексними науковими дослідженнями співробітники ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр» на замовлення Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради. Вони виготовили облікову документацію та історико-архітектурну довідку пам’ятки архітектури національного значення – Невицький замок-фортеця ХІV ст.
Учора науковці представили результати своєї роботи і на місці пояснили, що необхідно виконати в першу чергу для того, аби історичні стіни не руйнувалися, археологи мали можливість проводити розкопки, а гості милуватися унікальною пам’яткою.
За словами директора ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр» Дмитра Трохименка, замок досліджувався ще у 60-70-х роках ХХ ст. фахівцями спеціалізованого науково-реставраційного інститу «Укрзахідпроектреставрація». Проводилася низка консерваційних та археологічних робіт. Однак часові терміни спливають, інститут наразі перебуває в стадії банкрутства і Закарпатська обласна рада звернулася до їхньої установи щодо виготовлення нових матеріалів по даному об’єкту.
Дмитро Трохименко зазначає, що досліджувати є що, але знахідки необхідно відразу грамотно музеїфікувати, а не засипати знову землею, як це робилося раніше. Крім того, потрібен технічний звіт, архітектурні та археологічні обміри, додаткові науково-технологічні дослідження.
На думку науковців, замок можна поділити на 12 складових і окремо з кожною працювати. Наприклад, в’їзний міст, барбакан, напівбашти, пристінні корпуси будувалися в різний період часу, тому потребують відповідного підходу і аварійно-реставраційних заходів. Далі можна приступати до розробки концепту сучасного використання пам’ятки з обговоренням на громадських консультативних радах. Напрацьовані рішення відправляються до експертної ради Міністерства культури і тільки з їх згоди об’єкт можна буде експлуатувати.
«Як ми бачимо, для того, щоб щось робити в Невицькому замку, необхідно виконати низку офіційних процедур. Ця робота кропітка. Але її потрібно здійснювати крок за кроком, грамотно, під наглядом науковців, громадськості, аби не нашкодити і зберегти пам’ятку для нащадків. Ми рухаємося, попри війну, виконуємо всі експертизи, тому що це тривалий процес», - зазначив Володимир Чубірко.
Оскільки під час війни в пріоритеті військові та армія, фінансування обласна рада шукатиме в Європі. Для цього будуть використані транскордонні грантові програми, до яких може долучитися Закарпаття. Досвід співпраці з іноземними музейниками також є. Про це розповідала в.о. директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького Ольга Шумовська на прикладі Ужгородського замку.
До реалізації проєктів планується залучити Оноківську громаду, а також приватні структури. Наприклад, з готельно-відпочинковим комплексом «Верховина» є домовленість щодо доступності до замку маломобільних груп громадян.
У виїзній нараді також взяли участь директор департаменту культури Закарпатської ОВА Євген Тищук та начальник управління комунальним майном Закарпатської обласної ради Антон Громовий.
Більше півроку працювали над комплексними науковими дослідженнями співробітники ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр» на замовлення Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради. Вони виготовили облікову документацію та історико-архітектурну довідку пам’ятки архітектури національного значення – Невицький замок-фортеця ХІV ст.
Учора науковці представили результати своєї роботи і на місці пояснили, що необхідно виконати в першу чергу для того, аби історичні стіни не руйнувалися, археологи мали можливість проводити розкопки, а гості милуватися унікальною пам’яткою.
За словами директора ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр» Дмитра Трохименка, замок досліджувався ще у 60-70-х роках ХХ ст. фахівцями спеціалізованого науково-реставраційного інститу «Укрзахідпроектреставрація». Проводилася низка консерваційних та археологічних робіт. Однак часові терміни спливають, інститут наразі перебуває в стадії банкрутства і Закарпатська обласна рада звернулася до їхньої установи щодо виготовлення нових матеріалів по даному об’єкту.
Дмитро Трохименко зазначає, що досліджувати є що, але знахідки необхідно відразу грамотно музеїфікувати, а не засипати знову землею, як це робилося раніше. Крім того, потрібен технічний звіт, архітектурні та археологічні обміри, додаткові науково-технологічні дослідження.
На думку науковців, замок можна поділити на 12 складових і окремо з кожною працювати. Наприклад, в’їзний міст, барбакан, напівбашти, пристінні корпуси будувалися в різний період часу, тому потребують відповідного підходу і аварійно-реставраційних заходів. Далі можна приступати до розробки концепту сучасного використання пам’ятки з обговоренням на громадських консультативних радах. Напрацьовані рішення відправляються до експертної ради Міністерства культури і тільки з їх згоди об’єкт можна буде експлуатувати.
«Як ми бачимо, для того, щоб щось робити в Невицькому замку, необхідно виконати низку офіційних процедур. Ця робота кропітка. Але її потрібно здійснювати крок за кроком, грамотно, під наглядом науковців, громадськості, аби не нашкодити і зберегти пам’ятку для нащадків. Ми рухаємося, попри війну, виконуємо всі експертизи, тому що це тривалий процес», - зазначив Володимир Чубірко.
Оскільки під час війни в пріоритеті військові та армія, фінансування обласна рада шукатиме в Європі. Для цього будуть використані транскордонні грантові програми, до яких може долучитися Закарпаття. Досвід співпраці з іноземними музейниками також є. Про це розповідала в.о. директора Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т.Легоцького Ольга Шумовська на прикладі Ужгородського замку.
До реалізації проєктів планується залучити Оноківську громаду, а також приватні структури. Наприклад, з готельно-відпочинковим комплексом «Верховина» є домовленість щодо доступності до замку маломобільних груп громадян.
У виїзній нараді також взяли участь директор департаменту культури Закарпатської ОВА Євген Тищук та начальник управління комунальним майном Закарпатської обласної ради Антон Громовий.