На Закарпатті жінки не хочуть народжувати: у чому причина?
Як на Закарпатті, так і в Україні в загальному сильно паде народжуваність. Чи пов’язано це з війною? Скоріш за все, ні, бо ж і в попередні роки вже простежувалося зменшення кількості появи на світ немовлят.
семеро… дев’ятеро… І що з тих нещасних малюків виросте? Що доброго вони зможуть пригадати про свої юні роки? Мати сама не встигає впоратися з роботою і залучає дітей до готування їжі, прибирання, прання, копання картоплі. Діти не мають часу робити уроки, їм стає нецікаво навчатися у школі. У них із самого початку виникає прогалина, яку потім або нереально заповнити, або зробити це дуже складно. І ще добре, коли в родині не на першому місці алкоголь… Бо якщо так, то вони не раз і під ліжками ховаються від побиття, і на голодний шлунок спати лягають і ходять замурзані… Тому, на мою думку, можливо вона і суб’єктивна, але… дітей треба мати стільки, скільки родина може повноцінно забезпечити, аби вони в сім’ї почувалися потрібними і улюбленими!», – стверджує чоловік.
У Олени Сайберт із Виноградова двоє діток. Більше вона не хоче народжувати.
«Рід ми продовжили. Обоє з чоловіком по собі залишили по дитині. Сама я у батьків одна, тож ніколи не була прихильницею великого сімейства. А зараз ще й часи непрості. Усе дорожчає, роботи нормальної немає. Освіта хоча формально і безкоштовна, але насправді потрібно оплачувати і додаткові уроки, і постійно щось купувати у школу, і в щось дітей одягнути, купити їм канцелярію та багато іншого… Та й народжувати треба здоровим, а в мене самопочуття далеко не ідеальне», – ділиться думками вона.
Загалом багато хто з наших краян переконаний, що багато дітей – це надто затратно. А нащадкам наші земляки хочуть давати, принаймні більшість, усе тільки найкраще. Тож аби щонайліпше забезпечити малечу, обирають за краще мати менше дітей. І це – їхнє законне право… Тільки от як покращити демографічну ситуацію за таких умов? Питання, на жаль, залишається відкритим…
Марина АЛДОН. КО