На честь художників і не тільки – комісія в Ужгородській міськраді запропонувала ще кілька назв для перейменування в Ужгороді

Варіанти нових назв для перейменування ужгородських вулиць сьогодні запропонували у міській раді на черговому засіданні комісії з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів тощо.
Нагадаємо: в Ужгороді триває перейменування вулиць, названих на честь діячів російської культури, науки, пропозиції комісії є лише рекомендаційними, далі будуть громадське обговорення, громадські слухання, а кінцеве рішення буде прийматися сесією Ужгородської міської ради.
Сьогодні розглядали вулиці, котрі поруч із вулицею Другетів, чимало пропозицій щодо них було за результатами спілкування з мешканцями від депутата, за яким закріплений цей мікрорайон, – радника міського голови Григорія Шевчука. Зокрема, пропонувалося створити, умовно, квартал «художників».
Голосуванням підтримали перейменувати вулиці:
– Олексія Маресьєва – на 15-го батальйону (окремий гірсько-штурмовий батальйон, входить до складу 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, базується в Ужгороді, упродовж усієї війни за незалежність України бійці батальйону перебувають у найгарячіших точках);
– Івана Мічуріна – на Левка Симиренка (на Черкащині створив колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у російській імперії, включав 900 сортів яблунь, майже стільки ж груш, 350 вишень і черешень тощо, поліпшував сорти, виводив нові, серед них найбільш відомий – яблуня Ренет Симиренка, організував школу садівників, підготував багатьох фахівців) або на Василя Габди (лауреат Закарпатської обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі, народний художник України);
– Олександра Столєтова – на Шандора Петкі (представник Закарпатської школи живопису, один із перших членів Закарпатської організації Спілки художників, багато років викладав в Ужгородському художньому училищі) або на Шимона Голлоші (художник, педагог, яскравий представник угорського реалізму та натуралізму);
– Івана Тургенєва – на Рятувальників або Адальберта Борецького (українсько-словацький художник, педагог, громадський діяч);
– Миколи Чернишевського – на Еміліяна Егреші (архітектор, педагог, художник, створив чимало церков у нашому краї, працював головним архітектором Ужгорода, був радником Мукачівської греко-католицької єпархії) або Бенджаміна Лондона (лікар, меценат, Почесний громадянин Ужгорода, у Карлових Варах заснував клініку, де приймали на лікування навіть найбідніших, жертвував значні кошти ужгородській єврейській громаді на створення навчальних закладів, притулків для літніх людей, сиріт, колись на його честь називалася саме нинішня вулиця Миколи Чернишевського);
– Івана Сєченова – на Ференца Семана (один із найталановитіших учнів Адальберта Ерделі та Федора Манайла, дружив із Сергієм Параджановим, на запрошення Тетяни Яблонської перебував у творчій групі, яка працювала в Седневі, належав до художнього андеграунду «шестидесятників»);
– Олександра Попова – на Віктора Желтвая ( священник, директор греко-католицької жіночої учительської семінарії в Ужгороді, освітній і громадський діяч, редактор газети «Наука», згодом «Свобода») або Єлизавети Кремницької (художниця, яскрава представниця мистецтва нонкомформізму, дружина художника-шестидесятника Павла Бедзіра).
Окремі вулиці з цієї частини міста відклали, аби розглянути на наступному засіданні за тиждень. Також планується дискусія про нові назви для нинішніх вулиць Михайла Лермонтова, Миколи Лобачевського, Олександра Радищева, Костянтина Ціолковського тощо.