Як пережити втрату близької людини
Війна завжди приносить смерть і руйнування, втрата близької людини може повність вибити землю з під ніг. Справитись такою втратою не просто й в мирний час, а під час війни, коли горе та скорбота в багатьох людей, може здатись, що ви сам на сам з бідою.
Але варто пам'ятати, що це не так і не боятись просити допомоги в інших. Як зберегти психічне здоров'я та підтримати людей у важкий момент, Здоров'ю 24 розповіла сімейна психологиня Альона Щербань.
Альона Щербань
“За шкалою визначення рівня стресу, яку розробили американські психіатри Томас Голмс та Річард Рей, смерть партнера або дитини – це 100 балів, найвищий рівень стресу. Під час війни, коли нерви українців й так перебувають на межі, смерть близької людини здатна перетворити життя на справжнє пекло. Втім, як би цинічно це не звучало, втрата рідних – є частиною нашого життя. Пройти крізь цей надважкий період буде легше, якщо дотримуватись порад психологів”.
“За шкалою визначення рівня стресу, яку розробили американські психіатри Томас Голмс та Річард Рей, смерть партнера або дитини – це 100 балів, найвищий рівень стресу. Під час війни, коли нерви українців й так перебувають на межі, смерть близької людини здатна перетворити життя на справжнє пекло. Втім, як би цинічно це не звучало, втрата рідних – є частиною нашого життя. Пройти крізь цей надважкий період буде легше, якщо дотримуватись порад психологів”.
Обійми замість слів
Людина, яка переживає втрату, проходить шість етапів: шок, заперечення, гнів, компроміс, горе, депресію та прийняття. Причому психологиня Альона Щербань каже, що чергуватися ці емоції можуть у будь-якому порядку.
Стан шоку може тривати скільки завгодно, фізичний стан людини у цей час погіршується. Спостерігається сповільненість реакцій, втрата апетиту. В такі моменти можна обійняти її чи потримати за руку.
Дім без тригерів
Зазвичай, активне переживання горя триває у кожного індивідуально. У цей період людина вже не заперечує смерть рідного, а лише показує емоційну реакцію на цей факт. Навколишній світ її не цікавить. З’являються відчуття душевної порожнечі, самотності, вини, страху та тривоги.
Це час найбільших страждань, тому рідним треба завжди бути поруч. Співпереживати, а коли потрібно, навіть поплакати разом. У домі варто прибрати речі, які можуть стати тригером для нервового зриву чи істерики. Причому важливо розрізняти речі, які нагадують про саму людину, та речі, що нагадують про її смерть. Прибрати треба саме другі.
На одному з етапів може виникнути почуття провини за смерть близької людини, яке переросте у депресію. Як правило, це найдовший період (може тривати довше року). До того ж рідним важко зрозуміти, як можна допомогти людині побороти депресію. Тому найкращим провідником для неї у цей час стане психотерапевт або психолог.
Тож не соромтесь своїх почуттів і звертайтесь за допомогою. А ще – будьте добрішими до себе. Переживайте будь-яку емоцію, яка вас захоплює. Дайте вийти своїм почуттям назовні. Не гасіть пожежу, яка спалює вас зсередини. У цей період всі почуття нормальні. Чи то сльози, чи то гнів, чи агресія,
– пояснила психологиня.
Найкращий лікар
Втрата близької людини – це завжди втрата опори. Відновити її та повернутись до нормального життя допоможе спілкування з іншими людьми, спорт, медитації, творчість та інша активність. Допомагайте іншим, бо так ви допомагаєте собі.
Альона Щербань
“Як показує практика, у людини, яка переживає стрес через смерть рідного, перші позитивні емоції з’являються аж через 6 місяців! Тож хай це й звучить банально, але найкращий лікар – час. Як би не було важко зараз, з роками біль втрати мине, а померла людина займе своє місце у вашій пам’яті та серці”.
“Як показує практика, у людини, яка переживає стрес через смерть рідного, перші позитивні емоції з’являються аж через 6 місяців! Тож хай це й звучить банально, але найкращий лікар – час. Як би не було важко зараз, з роками біль втрати мине, а померла людина займе своє місце у вашій пам’яті та серці”.
Як сказати дитині про смерть
Чи не найскладніше завдання – сказати дитині про смерть рідних. Зволікати зі страшною новиною, щоб убезпечити дитину від переживань, не варто. Не приховуйте правду, це допоможе дитині швидше пережити втрату. До того ж вона зможе вам довіряти.
Розповідати про смерть потрібно правильно: не використовувати евфемізмів, говоріть повільно, чесно і зі співчуттям. Дайте дитині час, щоб усвідомити отриману інформацію. Після цього оточіть її любов’ю та турботою.