Як супермени ДСНС зустрічають Новий рік?
31 грудня... Ялинка прикрашена, салати на столі, шампанське в келихах... Готуєтеся весело відсвяткувати Новий рік? А вони в цей час працюють! Супермени ДСНС завжди прийдуть на допомогу, навіть якщо халепа спіткала вас новорічної ночі. Ми поспілкувалися з рятувальниками, що пожертвували святом заради обов’язку, і зібрали для вас топ-3 історій.
Уявіть лише: минула опівніч, настало 1 січня, ти вже рахуєш години до здачі зміни. Але дзуськи! Виклик на пожежу в підвалі недобудованого житлового будинку. Саме так «святкував» Новий рік командир відділення пожежного підрозділу с. Довге Віталій Фанта. По приїзді на місце події на нього чекали сильне задимлення в підвалі, де знаходилися гараж і столярна майстерня, а також загроза перекидання вогню на дерев’яний перший поверх – цього рятувальники боялися найбільше. А тут іще й «веселі» перехожі «допомагали» власними порадами щодо гасіння. Та на щастя, не всі сприйняли пожежу як новорічний атракціон – Віталій відзначає згуртованість місцевих мешканців: «Ніхто не дивився, що він у нарядному одязі, в сорочці. Допомагали виносити речі, машину виштовхувати. Дружньо так повелися».
Гірше за пожежу новорічної ночі можуть бути тільки... дві пожежі. Причому поспіль. Командир відділення виноградівської частини Олександр Рибалка відчув це на собі. Чергування обіцяло бути спокійним, бійці за традицією зібралися за столом відсвяткувати Новий рік із чаєм, тортом і мандаринами. Однак посиденьки перервав виклик – о пів на другу ночі на вул. Армійській у Виноградові загорівся металевий гараж. І за 5 хвилин до ліквідації цієї пожежі надходить інший сигнал – треба негайно вирушати в с. Шаланки. Тут вогонь охопив сауну, в якій молодь відзначала свято.
«Гасили цю пожежу довго, десь до четвертої години ранку. По-перше, там квадратура була велика. Плюс дерев’яне все, стіни дерев’яні – зруб чи щось подібне. По-друге, обвалився дах, він із металопрофілю. Треба було все залізо повитягувати і тільки потім притушувати, бо інакше не можна було загасити. А далі, поки дісталися назад до Виноградова, дозаправилися, помили пожежні рукави й машину повністю – вже і перезмінка», – згадує Олександр.
А декому виклик може перервати й домашнє святкування. Так сталося у гірського рятувальника Анатолія Кувіка. Він разом із сім’єю зустрічав новий 2020-й рік, коли отримав дзвінок про збір на пошукові роботи. Як з’ясувалося, 25-річний мешканець Тернопільської області ще звечора вирішив піднятися на Говерлу й спуститися до опівночі, проте заблукав. Стурбовані друзі, що чекали на нього внизу, зателефонували до Служби порятунку. Тож о другій ночі четверо рятувальників із Лазещини вирушили на пошуки туриста.
Роздратованість щодо зіпсованого свята одразу ж відійшла на другий план – рятувальники не на жарт непокоїлися, чи виживе хлопець у горах: «Він піднімався в погану погоду – сніг, вітер, видимість нульова. Він не знав куди повертати, його сліди (ті, що він піднімався) замело снігом. Хлопець спустився в ущелину, ми вночі шукали його, пускали ракетниці. В таких умовах за годину-дві не знаєш, чи він виживе. Тому збираєшся з силами. Вже і сам сил не маєш, але ідеш, піднімаєшся. Десь під ранок його знайшли. Він дуже зрадів. Каже: я думав, що на Новий рік ніхто за мною не прийде, що лише на себе можна розраховувати».
Після таких чергувань рятувальникам не залишається нічого іншого, ніж не бути забобонними й не вірити у вислів «Як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш». Та й хто б забажав 365 днів таких «веселощів»?
У ДСНС України у Закарпатській області
Уявіть лише: минула опівніч, настало 1 січня, ти вже рахуєш години до здачі зміни. Але дзуськи! Виклик на пожежу в підвалі недобудованого житлового будинку. Саме так «святкував» Новий рік командир відділення пожежного підрозділу с. Довге Віталій Фанта. По приїзді на місце події на нього чекали сильне задимлення в підвалі, де знаходилися гараж і столярна майстерня, а також загроза перекидання вогню на дерев’яний перший поверх – цього рятувальники боялися найбільше. А тут іще й «веселі» перехожі «допомагали» власними порадами щодо гасіння. Та на щастя, не всі сприйняли пожежу як новорічний атракціон – Віталій відзначає згуртованість місцевих мешканців: «Ніхто не дивився, що він у нарядному одязі, в сорочці. Допомагали виносити речі, машину виштовхувати. Дружньо так повелися».
Гірше за пожежу новорічної ночі можуть бути тільки... дві пожежі. Причому поспіль. Командир відділення виноградівської частини Олександр Рибалка відчув це на собі. Чергування обіцяло бути спокійним, бійці за традицією зібралися за столом відсвяткувати Новий рік із чаєм, тортом і мандаринами. Однак посиденьки перервав виклик – о пів на другу ночі на вул. Армійській у Виноградові загорівся металевий гараж. І за 5 хвилин до ліквідації цієї пожежі надходить інший сигнал – треба негайно вирушати в с. Шаланки. Тут вогонь охопив сауну, в якій молодь відзначала свято.
«Гасили цю пожежу довго, десь до четвертої години ранку. По-перше, там квадратура була велика. Плюс дерев’яне все, стіни дерев’яні – зруб чи щось подібне. По-друге, обвалився дах, він із металопрофілю. Треба було все залізо повитягувати і тільки потім притушувати, бо інакше не можна було загасити. А далі, поки дісталися назад до Виноградова, дозаправилися, помили пожежні рукави й машину повністю – вже і перезмінка», – згадує Олександр.
А декому виклик може перервати й домашнє святкування. Так сталося у гірського рятувальника Анатолія Кувіка. Він разом із сім’єю зустрічав новий 2020-й рік, коли отримав дзвінок про збір на пошукові роботи. Як з’ясувалося, 25-річний мешканець Тернопільської області ще звечора вирішив піднятися на Говерлу й спуститися до опівночі, проте заблукав. Стурбовані друзі, що чекали на нього внизу, зателефонували до Служби порятунку. Тож о другій ночі четверо рятувальників із Лазещини вирушили на пошуки туриста.
Роздратованість щодо зіпсованого свята одразу ж відійшла на другий план – рятувальники не на жарт непокоїлися, чи виживе хлопець у горах: «Він піднімався в погану погоду – сніг, вітер, видимість нульова. Він не знав куди повертати, його сліди (ті, що він піднімався) замело снігом. Хлопець спустився в ущелину, ми вночі шукали його, пускали ракетниці. В таких умовах за годину-дві не знаєш, чи він виживе. Тому збираєшся з силами. Вже і сам сил не маєш, але ідеш, піднімаєшся. Десь під ранок його знайшли. Він дуже зрадів. Каже: я думав, що на Новий рік ніхто за мною не прийде, що лише на себе можна розраховувати».
Після таких чергувань рятувальникам не залишається нічого іншого, ніж не бути забобонними й не вірити у вислів «Як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш». Та й хто б забажав 365 днів таких «веселощів»?
У ДСНС України у Закарпатській області