Від 4 до 82 років: учасники різного віку змагалися на Закарпатті зі спортивного орієнтування (фото, відео)
Перший відкритий Чемпіонат Ужгорода зі спортивного орієнтування відбувся 20 грудня в селі Оноківці. Змагання назвали "Різдвяна Ужанська долина — 2020", — розповів організатор Василь Кочан. Учасники різного віку шукали в лісі контрольні пункти. Для цього повинні були вміти орієнтуватися в карті і користуватися компасом.
Чемпіонат зі спортивного орієнтування почався об 11 годині. Тут на базі оздоровчого табору в Оноківцях зібралися учасники. У сімейних стартах завдання виконували діти віком до 10 років. Наймолодшому — чотири. Він побіг разом із мамою. Найстаршому учаснику — Петру Назаренко з Ужгорода — 82 роки. Спортивним орієнтуванням, каже, займається з 1963-го. Розповідає, обрав орієнтування в першу чергу через те, щоб підтримувати зв’язок із людьми.
"По-друге, свій фізичний стан, а по-третє, це цікаво на природі. Тут поєднуються фізична підготовка (треба бігати в горах), розумова підготовка (треба думати і знати). Тут треба вибирати шлях і варіант руху, а для того треба мати інтелект", — сказав орієнтувальник.
Учасникам дають карту з контрольними пунктами. Вони мають знайти всі місця і прийти до фінішу. Для цього використовують також компас, — пояснила Анастасія Корнієнко, котра приїхала з Великого Березного. Вона розповіла, що кожному учаснику видається компас і мапа, на якій відзначено північ.
"І треба прикласти (компас — ред.) до карти. На ній є полоска. Просто прикласти і навести на північ. На цей момент північ позаду мене. Завжди має показувати на північ. І потрібно крутити карту. І так розбираєшся — куди йти, в який бік. І ось карточки, де треба проколювати. Спортивне орієнтування полягає в тому, що позначені точки, і ми будемо проходити й позначати ті місця, де ми встигли. Змагаємося, хто перший прийде на фініш", — пояснила Анастасія.
На змагання приїхали збірні Ужгорода, Великого Березного, Ужгородського району та Іршавського, — розповів організатор Василь Кочан. Однак учасники виконували завдання індивідуально через заборону скупчення людей під час пандемії коронавірусу. Через карантинні обмеження організатори вирішили провести змагання саме в такому форматі.
"І плюс приїхали збірна ветеранів міста Ужгорода та Ужгородського району, — сказав Василь Кочан. — На сьогоднішньому етапі ми нарешті відродили роботу Федерації спортивного орієнтування міста Ужгорода. Підготували електронне табло. Кожен має свій номер. В особистій карточці написаний старт. Тобто люди не будуть разом. Кожен стартує за пів хвилини, хвилину".
Контрольні пункти визначили відповідно до віку учасників. Також різнилася і відстань, яку вони мали подолати, — пояснює головний суддя змагань, очільник Федерації спортивного орієнтування міста Ужгород Віктор Малетич.
"Заявилися у нас 69 хлопців і 54 дівчат. Приїхали трохи менше. Там кожна дистанція за віковими групами. У них різна дистанція. Найменше побігли діти — пів кілометра. Найбільше — це двадцять перша "еліта". У них близько 5 кілометрів", — розповів Віктор Малетич.
Змагання тривали близько трьох годин. Переможців визначали за кількістю контрольних пунктів, які вони пройшли, а також за часом.
Чемпіонат зі спортивного орієнтування почався об 11 годині. Тут на базі оздоровчого табору в Оноківцях зібралися учасники. У сімейних стартах завдання виконували діти віком до 10 років. Наймолодшому — чотири. Він побіг разом із мамою. Найстаршому учаснику — Петру Назаренко з Ужгорода — 82 роки. Спортивним орієнтуванням, каже, займається з 1963-го. Розповідає, обрав орієнтування в першу чергу через те, щоб підтримувати зв’язок із людьми.
"По-друге, свій фізичний стан, а по-третє, це цікаво на природі. Тут поєднуються фізична підготовка (треба бігати в горах), розумова підготовка (треба думати і знати). Тут треба вибирати шлях і варіант руху, а для того треба мати інтелект", — сказав орієнтувальник.
Учасникам дають карту з контрольними пунктами. Вони мають знайти всі місця і прийти до фінішу. Для цього використовують також компас, — пояснила Анастасія Корнієнко, котра приїхала з Великого Березного. Вона розповіла, що кожному учаснику видається компас і мапа, на якій відзначено північ.
"І треба прикласти (компас — ред.) до карти. На ній є полоска. Просто прикласти і навести на північ. На цей момент північ позаду мене. Завжди має показувати на північ. І потрібно крутити карту. І так розбираєшся — куди йти, в який бік. І ось карточки, де треба проколювати. Спортивне орієнтування полягає в тому, що позначені точки, і ми будемо проходити й позначати ті місця, де ми встигли. Змагаємося, хто перший прийде на фініш", — пояснила Анастасія.
На змагання приїхали збірні Ужгорода, Великого Березного, Ужгородського району та Іршавського, — розповів організатор Василь Кочан. Однак учасники виконували завдання індивідуально через заборону скупчення людей під час пандемії коронавірусу. Через карантинні обмеження організатори вирішили провести змагання саме в такому форматі.
"І плюс приїхали збірна ветеранів міста Ужгорода та Ужгородського району, — сказав Василь Кочан. — На сьогоднішньому етапі ми нарешті відродили роботу Федерації спортивного орієнтування міста Ужгорода. Підготували електронне табло. Кожен має свій номер. В особистій карточці написаний старт. Тобто люди не будуть разом. Кожен стартує за пів хвилини, хвилину".
Контрольні пункти визначили відповідно до віку учасників. Також різнилася і відстань, яку вони мали подолати, — пояснює головний суддя змагань, очільник Федерації спортивного орієнтування міста Ужгород Віктор Малетич.
"Заявилися у нас 69 хлопців і 54 дівчат. Приїхали трохи менше. Там кожна дистанція за віковими групами. У них різна дистанція. Найменше побігли діти — пів кілометра. Найбільше — це двадцять перша "еліта". У них близько 5 кілометрів", — розповів Віктор Малетич.
Змагання тривали близько трьох годин. Переможців визначали за кількістю контрольних пунктів, які вони пройшли, а також за часом.