Закарпаття стає для «Укравтодору» стратегічним регіоном
жовтня
30
/ 2020
Закарпатська область цьогоріч стала одним із лідерів з ремонту доріг.
![]()
За амбітним планом тут мають намір відремонтувати 370 км доріг державного значення. Для порівняння: за останні 10 років тут було відновлено 130 км.
Закарпаття стає для «Укравтодору» стратегічним регіоном. Службу автомобільних доріг області посилив радник голови «Укравтодору» Євген Петрощук (на знімку) — на посаді першого заступника начальника САД. 30-річний киянин не приховує, що геть не знайомий із регіоном, але це його не лякає.
«Є нагальні завдання, які переді мною поставило керівництво. Насамперед — завершити ремонт дороги Н-13 Львів — Самбір — Ужгород. Головне — проконтролювати, щоб усе доробили та вклалися в терміни. Це буде повністю оновлене сполучення, на всій протяжності автошляху. Час подолання 270 км скоротиться майже вдвічі — до 2,5 години», — наголошує Євген Петрощук.
Цієї пори головним чином визначаються ключові об’єкти на наступний рік. А Закарпаття має свою специфіку: ця область межує з чотирма країнами. Тому головна увага прикута до контрольно-пропускних пунктів.
Євген Петрощук наголошує на ще одному важливому моменті — будівництві нової дороги: від М-06 Київ — Чоп до кордону зі Словаччиною. Також в амбітних планах — з’єднати транспортним коридором Словаччину та Угорщину. А далі вже вклинитися в ремонт регіональних доріг, які теж дуже важливі.
«Є плани, які стосуються ще й придорожньої інфраструктури. Оскільки Закарпаття — курортний регіон, де є чимало туристичних об’єктів, наприклад озеро Синевир, то було би правильно створити комплекси на зразок Плітвіцьких озер у Хорватії. Там облаштували природний комплекс, біля нього — велику зону для паркування, де водії залишають машини, а далі їх уже забирають електрокари. Контактуватимемо з керівництвом області та шукатимемо можливості створювати подібні станції в нас», — зазначає Євген Петрощук.
Ще один пункт роботи — комплекси для габаритно-вагового контролю WiM. Їх на Закарпатті планують облаштувати щонайменше п’ять. Аналізують, де вкрай потрібні. Найбільша проблема та загроза для доріг — перевантажені фури із лісом. Тож у Службі автодоріг простежать їхні основні маршрути, і якщо буде потрібно, встановлять ще більше WiM. Окрім цього, це допоможе запобігати нелегальному експорту деревини, адже майданчики зважування в русі мають можливість розпізнавати номерні знаки й тип вантажу. Потенційно можна відпрацювати функцію контролю перевізників лісу. Всі дані про нелегалів автоматизовано фіксуватиме єдина ІТ-система. До речі, сусідня Угорщина має найбільшу мережу WiM у Європі — 89, вивчаємо їхній досвід також.
«В області запровадимо зовнішній технагляд від міжнародних компаній. «Укравтодор» протягом року залучив чимало з них, серед яких австрійці «iC consulenten», є представники турецьких компаній «Дульсан» та «ЮІ інжиніринг». Загалом цьогоріч «Укравтодор» уклав понад 100 контрактів на 200 млн грн із приватними інжиніринговими компаніями. У пріоритеті той, хто виграє тендер. Але дуже хотілося б ввести велику міжнародну компанію, на один великий об’єкт, якщо нам його, звісно, підтвердять. У нас є великий об’єкт, який ми хочемо запустити, — це будівництво міжнародної дороги М-24 Велика Добронь — Мукачево — Берегове — КПП «Лужанка» проектною вартістю майже 5 мільярдів гривень, що для Закарпатської області є колосальним будівництвом. Його всі бояться запускати, а я вважаю, що боятися не треба», — каже Євген Петрощук.
Ще один план на наступний рік — це дорога М-06 Київ — Чоп. Тут слід уважно проконтролювати якість проектної документації, адже планують розширення цього автошляху.
«Особистий виклик для мене — подивитися, як служба працює, що і як можна посилити, адже досвіду роботи в держсекторі у мене не було. У 2010—2014 роках працював у Київській міськдержадміністрації над реалізацією розвитку стратегії міста до 2025 року. У 2014-му був благодійний фонд, ми возили гуманітарну допомогу — операційні столи, медикаменти на фронт. Далі був комерційним директором міжнародної фірми із видобутку руди в Конго, опісля — радником у Київській міській адміністрації», — каже співрозмовник.
Наголошує Євген Петрощук і на найбільших проблемах дорожньої галузі Закарпаття. Це, зокрема, автошлях Н-09 Мукачево — Львів, ремонт якого за амбітним планом мали завершити до кінця року. Затримка не критична: розраховують, що завдяки клімату регіону встигнуть. Важливо зробити якісні дороги, щоб наші співвітчизники обирали Ужгород чи Львів для відпочинку замість, приміром, Відня. Адже дороги апріорі виконують дві найголовніші функції: ними возять товари — це економічний фактор, ними їздять люди — це комфорт.
«Прагнемо завершити ремонт траси Н-13 Львів — Самбір — Ужгород, але там кілька критичних ділянок. Відновлюємо майже 32 км дороги Р-21 Долина — Хуст, що на межі з Івано-Франківщиною. Є ще КПП «Дякове», де вже документація розроблена, але проект ще не стартував. У планах — запуск дороги Іршава — Виноградів. І дуже бажано запустити обхід Мукачева, що значно зменшить транспортне навантаження міста. Є угорські кредити, які давно на слуху, та фактично роботи не розпочаті. Тож треба перевірити, на якому етапі ця співпраця. Є стратегічні об’єкти, на які можемо залучити міжнародні кошти, приміром ЄІБ та ЄБРР. Більша частина маленьких доріг на Закарпатті — на балансі обласної влади. Наша служба має знання та розуміння щодо їх оновлення, але є ризики та страхи. Треба брати і робити», — додає Євген Петрощук.
Не уникає співрозмовник і інших питань. Приміром, щодо конфлікту інтересів — ЗМІ опублікували інформацію про один проектний інститут, який раніше належав Євгенові Петрощуку, а тепер працює на підрядах «Укравтодору».
«Радник голови «Укравтодору» не є державним службовцем, і досвід роботи в бізнесі, навпаки, є перевагою. У мене була проектна організація — одна із найбільших у країні, вона з’явилася набагато раніше, аніж я міг собі уявити, що допомагатиму «Укравтодору». Коли надійшла пропозиція стати радником, шукав, кому можна її продати. Торік у листопаді ми уклали договір із чеською компанією, провели аудит, перевірили всі контракти. Нині процес продажу завершено — залишилися фінансові розрахунки», — зазначає Євген Петрощук.
Аналітика показує, що згадана компанія стала активним учасником тендерів «Укравтодору». Чи не пов’язано це з особою Петрощука?
«Завдяки «Великому будівництву» дорожній ринок та проектування зокрема — на піку. Відверто: ми перевантажили ринок роботою, і справляються вони зі скрипом. Ринок проектування — це один-два мільярди гривень. Я бачив у постах у Фейсбуці, що інститут отримав 50 млн грн, це вводить його в першу десятку партнерів, і я радий за компанію, в якій ще торік працювало майже 80 фахівців. Однак до мене це вже не має жодного стосунку», — спростовує інформацію Євген Петрощук.
Фото надано автором.
Джерело
За амбітним планом тут мають намір відремонтувати 370 км доріг державного значення. Для порівняння: за останні 10 років тут було відновлено 130 км.
Закарпаття стає для «Укравтодору» стратегічним регіоном. Службу автомобільних доріг області посилив радник голови «Укравтодору» Євген Петрощук (на знімку) — на посаді першого заступника начальника САД. 30-річний киянин не приховує, що геть не знайомий із регіоном, але це його не лякає.
«Є нагальні завдання, які переді мною поставило керівництво. Насамперед — завершити ремонт дороги Н-13 Львів — Самбір — Ужгород. Головне — проконтролювати, щоб усе доробили та вклалися в терміни. Це буде повністю оновлене сполучення, на всій протяжності автошляху. Час подолання 270 км скоротиться майже вдвічі — до 2,5 години», — наголошує Євген Петрощук.
Цієї пори головним чином визначаються ключові об’єкти на наступний рік. А Закарпаття має свою специфіку: ця область межує з чотирма країнами. Тому головна увага прикута до контрольно-пропускних пунктів.
Євген Петрощук наголошує на ще одному важливому моменті — будівництві нової дороги: від М-06 Київ — Чоп до кордону зі Словаччиною. Також в амбітних планах — з’єднати транспортним коридором Словаччину та Угорщину. А далі вже вклинитися в ремонт регіональних доріг, які теж дуже важливі.
«Є плани, які стосуються ще й придорожньої інфраструктури. Оскільки Закарпаття — курортний регіон, де є чимало туристичних об’єктів, наприклад озеро Синевир, то було би правильно створити комплекси на зразок Плітвіцьких озер у Хорватії. Там облаштували природний комплекс, біля нього — велику зону для паркування, де водії залишають машини, а далі їх уже забирають електрокари. Контактуватимемо з керівництвом області та шукатимемо можливості створювати подібні станції в нас», — зазначає Євген Петрощук.
Ще один пункт роботи — комплекси для габаритно-вагового контролю WiM. Їх на Закарпатті планують облаштувати щонайменше п’ять. Аналізують, де вкрай потрібні. Найбільша проблема та загроза для доріг — перевантажені фури із лісом. Тож у Службі автодоріг простежать їхні основні маршрути, і якщо буде потрібно, встановлять ще більше WiM. Окрім цього, це допоможе запобігати нелегальному експорту деревини, адже майданчики зважування в русі мають можливість розпізнавати номерні знаки й тип вантажу. Потенційно можна відпрацювати функцію контролю перевізників лісу. Всі дані про нелегалів автоматизовано фіксуватиме єдина ІТ-система. До речі, сусідня Угорщина має найбільшу мережу WiM у Європі — 89, вивчаємо їхній досвід також.
«В області запровадимо зовнішній технагляд від міжнародних компаній. «Укравтодор» протягом року залучив чимало з них, серед яких австрійці «iC consulenten», є представники турецьких компаній «Дульсан» та «ЮІ інжиніринг». Загалом цьогоріч «Укравтодор» уклав понад 100 контрактів на 200 млн грн із приватними інжиніринговими компаніями. У пріоритеті той, хто виграє тендер. Але дуже хотілося б ввести велику міжнародну компанію, на один великий об’єкт, якщо нам його, звісно, підтвердять. У нас є великий об’єкт, який ми хочемо запустити, — це будівництво міжнародної дороги М-24 Велика Добронь — Мукачево — Берегове — КПП «Лужанка» проектною вартістю майже 5 мільярдів гривень, що для Закарпатської області є колосальним будівництвом. Його всі бояться запускати, а я вважаю, що боятися не треба», — каже Євген Петрощук.
Ще один план на наступний рік — це дорога М-06 Київ — Чоп. Тут слід уважно проконтролювати якість проектної документації, адже планують розширення цього автошляху.
«Особистий виклик для мене — подивитися, як служба працює, що і як можна посилити, адже досвіду роботи в держсекторі у мене не було. У 2010—2014 роках працював у Київській міськдержадміністрації над реалізацією розвитку стратегії міста до 2025 року. У 2014-му був благодійний фонд, ми возили гуманітарну допомогу — операційні столи, медикаменти на фронт. Далі був комерційним директором міжнародної фірми із видобутку руди в Конго, опісля — радником у Київській міській адміністрації», — каже співрозмовник.
Наголошує Євген Петрощук і на найбільших проблемах дорожньої галузі Закарпаття. Це, зокрема, автошлях Н-09 Мукачево — Львів, ремонт якого за амбітним планом мали завершити до кінця року. Затримка не критична: розраховують, що завдяки клімату регіону встигнуть. Важливо зробити якісні дороги, щоб наші співвітчизники обирали Ужгород чи Львів для відпочинку замість, приміром, Відня. Адже дороги апріорі виконують дві найголовніші функції: ними возять товари — це економічний фактор, ними їздять люди — це комфорт.
«Прагнемо завершити ремонт траси Н-13 Львів — Самбір — Ужгород, але там кілька критичних ділянок. Відновлюємо майже 32 км дороги Р-21 Долина — Хуст, що на межі з Івано-Франківщиною. Є ще КПП «Дякове», де вже документація розроблена, але проект ще не стартував. У планах — запуск дороги Іршава — Виноградів. І дуже бажано запустити обхід Мукачева, що значно зменшить транспортне навантаження міста. Є угорські кредити, які давно на слуху, та фактично роботи не розпочаті. Тож треба перевірити, на якому етапі ця співпраця. Є стратегічні об’єкти, на які можемо залучити міжнародні кошти, приміром ЄІБ та ЄБРР. Більша частина маленьких доріг на Закарпатті — на балансі обласної влади. Наша служба має знання та розуміння щодо їх оновлення, але є ризики та страхи. Треба брати і робити», — додає Євген Петрощук.
Не уникає співрозмовник і інших питань. Приміром, щодо конфлікту інтересів — ЗМІ опублікували інформацію про один проектний інститут, який раніше належав Євгенові Петрощуку, а тепер працює на підрядах «Укравтодору».
«Радник голови «Укравтодору» не є державним службовцем, і досвід роботи в бізнесі, навпаки, є перевагою. У мене була проектна організація — одна із найбільших у країні, вона з’явилася набагато раніше, аніж я міг собі уявити, що допомагатиму «Укравтодору». Коли надійшла пропозиція стати радником, шукав, кому можна її продати. Торік у листопаді ми уклали договір із чеською компанією, провели аудит, перевірили всі контракти. Нині процес продажу завершено — залишилися фінансові розрахунки», — зазначає Євген Петрощук.
Аналітика показує, що згадана компанія стала активним учасником тендерів «Укравтодору». Чи не пов’язано це з особою Петрощука?
«Завдяки «Великому будівництву» дорожній ринок та проектування зокрема — на піку. Відверто: ми перевантажили ринок роботою, і справляються вони зі скрипом. Ринок проектування — це один-два мільярди гривень. Я бачив у постах у Фейсбуці, що інститут отримав 50 млн грн, це вводить його в першу десятку партнерів, і я радий за компанію, в якій ще торік працювало майже 80 фахівців. Однак до мене це вже не має жодного стосунку», — спростовує інформацію Євген Петрощук.
Фото надано автором.
Джерело