В Ужгороді відбулась зустріч, на якій обговорювали надання послуг та умов інтернатних закладів (фото)
В Ужгороді відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання розвитку системи надання освітніх, соціальних, медичних, абілітаційних/реабілітаційних послуг особам з інвалідністю».
В онлайн-режимі до триденної фахової дискусії долучилися понад 150 учасників з усіх областей України та закордоння, зокрема, Швейцарії, Нідерландів, Словаччини, Узбекистану. Своїм баченням галузевих питань ділилися представники Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти, Уповноважений Президента з прав дитини, обласних органів влади, громад, батьківської спільноти тощо.
Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба подякував організаторам заходу за те, що навіть в умовах пандемії і супутніх викликів продовжується рух вперед заради реалізації прав кожної особи з інвалідністю, особливими освітніми потребами.
«Це додає мені оптимізму у тій роботі, яку ми проводимо кожного дня. Хотілося б торкнутися питання реформи деінституалізації. Йдеться про відмову від старої радянської системи утримання дитини у закладі інституційного догляду і перехід до системи підтримки сім’ї і дитини в сім’ї, надаючи їй необхідні освітні, медичні і соціальні послуги. Мені дуже важливо, що протягом конференції ваша фахова аудиторія обговорює розвиток перерахованих послуг. Приємно, що протягом року в Закарпатській області у два рази зросла кількість дітей, охоплених інклюзивною освітою», – наголосив Микола Кулеба.
Реформа деінституалізації (ДІ-реформа), тобто реформа інтернатних закладів, стала однією з ключових тем для обговорення експертами. Нагадаємо, що у 2017 році Кабінетом Міністрів України розпочато ДІ-реформу, яка базується на таких принципах: по-перше, сім’я є найкращим середовищем для виховання та розвитку дитини; по-друге, збереження сім’ї для дитини є головною умовою забезпечення її благополуччя та захисту інтересів.
«Ми вже вп’яте організовуємо таку конференцію. Перші три рази ми проводили захід у центрі «Парасолька», який є прикладом успішної деінституалізації у рамках реформи інтернатних закладів для осіб з інвалідністю. Тобто раніше ми робили наголос на практичній складовій конференції. Згодом формат розширили до рівня науково-практичної дискусії, адже співпраця з Ужгородським національним університетом отримала проводження у вигляді підготовки у виші спеціальних педагогів, ерготерапевтів, фізичних терапевтів… Це не може не тішити», – підкреслила директорка БО «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» Наталія Кабацій.
Вона також наголосила на подальшій важливості реформи деінституалізації, яка полягає, зокрема, в розвитку соціальних та реабілітаційних послуг в регіоні.
«Це рецепт, який не потрібно вигадувати, він вже є дієвим превентивним механізмом в унеможливленні старої системи закриття очей на проблеми», – підсумувала Наталія Кабацій.
Також у рамках роботи секцій конференції йшлося про ефективний менеджмент та необхідні компетенції персоналу для забезпечення діяльності системи надання якісних послуг особам з інвалідністю. Аргументи від різних інституцій звучали щодо формування кадрового потенціалу надавачів послуг та керівників відповідних структурних підрозділів. До активного обговорення мотивувала тема комунікації у контексті формування толерантного та інклюзивного суспільства. Тут своїми думками ділилися і закордонні фахів, і представники медіа, батьківської спільноти, профільних громадських організацій. Про свій досвід соціалізації, здобуття освіти, реалізації у професійних напрямках розповідали люди з інвалідністю.
Учасники заходу були одностайні у тому, що комунікація, діалог, відкритий обмін думками – шлях до вирішення багатьох проблем, розуміння одне одного, формування громадянського суспільства. Наголошено, що варто уникати такого сприйняття людини, яке зводить її опис до однієї характеристики – її інвалідності та заважає побачити людину-особистість. Увесь цивілізований світ сповідує принцип, що всі люди різні і одночасно рівні. Тут і зараз перед Україною і, зокрема, Закарпаттям стоїть задача – створити умови, аби ця рівність була доступною. Для цього розвивається інклюзивна освіта, формується доступний міський простір, держава оптимізує нормативну базу для всебічної підтримки осіб з інвалідністю, у вишах, у тому числі, в Ужгородському національному університеті почали готувати фізіотерапевтів та ерготерапевтів. Під час конференції спікери наголосили, що всі ці заходи дають початок глибинним реформам соціальної сфери в державі.
Разом із панельними дискусіями у рамках заходу відбувся й практичний майстер-клас «Як поводитись при проявах агресії та поведінкових розладах?». Тренером для понад двох десятків зацікавлених учасників став Лукас Вундерліх – медіатор, соціальний педагог, фахівець за спеціалізацією «Кризове втручання та конфлікти» (Швейцарія).
Організаторами конференції виступили Благодійна організація «Комітет медичної допомоги в Закарпатті», Ужгородський Національний Університет, Асоціація «Парасолька» (Швейцарія), партнерами – департамент соціального захисту населення Закарпатської ОДА, Обласний реабілітаційний центр «Дорога життя» та Фундація «SOFT Tulip» (Нідерланди). Цьогорічна конференція вирізнялася з-поміж аналогічних науково-практичних івентів тим, що поряд із обміном досвідом учасники спільно напрацювали консолідоване бачення подальшої державної стратегії деінституалізації, захисту прав осіб з інвалідністю та толерантного суспільства. Наразі фахівці, які брали участь в дискусіях, погоджують ключові тези резолюції і дорожньої карти року деінституалізації.
В онлайн-режимі до триденної фахової дискусії долучилися понад 150 учасників з усіх областей України та закордоння, зокрема, Швейцарії, Нідерландів, Словаччини, Узбекистану. Своїм баченням галузевих питань ділилися представники Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти, Уповноважений Президента з прав дитини, обласних органів влади, громад, батьківської спільноти тощо.
Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба подякував організаторам заходу за те, що навіть в умовах пандемії і супутніх викликів продовжується рух вперед заради реалізації прав кожної особи з інвалідністю, особливими освітніми потребами.
«Це додає мені оптимізму у тій роботі, яку ми проводимо кожного дня. Хотілося б торкнутися питання реформи деінституалізації. Йдеться про відмову від старої радянської системи утримання дитини у закладі інституційного догляду і перехід до системи підтримки сім’ї і дитини в сім’ї, надаючи їй необхідні освітні, медичні і соціальні послуги. Мені дуже важливо, що протягом конференції ваша фахова аудиторія обговорює розвиток перерахованих послуг. Приємно, що протягом року в Закарпатській області у два рази зросла кількість дітей, охоплених інклюзивною освітою», – наголосив Микола Кулеба.
Реформа деінституалізації (ДІ-реформа), тобто реформа інтернатних закладів, стала однією з ключових тем для обговорення експертами. Нагадаємо, що у 2017 році Кабінетом Міністрів України розпочато ДІ-реформу, яка базується на таких принципах: по-перше, сім’я є найкращим середовищем для виховання та розвитку дитини; по-друге, збереження сім’ї для дитини є головною умовою забезпечення її благополуччя та захисту інтересів.
«Ми вже вп’яте організовуємо таку конференцію. Перші три рази ми проводили захід у центрі «Парасолька», який є прикладом успішної деінституалізації у рамках реформи інтернатних закладів для осіб з інвалідністю. Тобто раніше ми робили наголос на практичній складовій конференції. Згодом формат розширили до рівня науково-практичної дискусії, адже співпраця з Ужгородським національним університетом отримала проводження у вигляді підготовки у виші спеціальних педагогів, ерготерапевтів, фізичних терапевтів… Це не може не тішити», – підкреслила директорка БО «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» Наталія Кабацій.
Вона також наголосила на подальшій важливості реформи деінституалізації, яка полягає, зокрема, в розвитку соціальних та реабілітаційних послуг в регіоні.
«Це рецепт, який не потрібно вигадувати, він вже є дієвим превентивним механізмом в унеможливленні старої системи закриття очей на проблеми», – підсумувала Наталія Кабацій.
Також у рамках роботи секцій конференції йшлося про ефективний менеджмент та необхідні компетенції персоналу для забезпечення діяльності системи надання якісних послуг особам з інвалідністю. Аргументи від різних інституцій звучали щодо формування кадрового потенціалу надавачів послуг та керівників відповідних структурних підрозділів. До активного обговорення мотивувала тема комунікації у контексті формування толерантного та інклюзивного суспільства. Тут своїми думками ділилися і закордонні фахів, і представники медіа, батьківської спільноти, профільних громадських організацій. Про свій досвід соціалізації, здобуття освіти, реалізації у професійних напрямках розповідали люди з інвалідністю.
Учасники заходу були одностайні у тому, що комунікація, діалог, відкритий обмін думками – шлях до вирішення багатьох проблем, розуміння одне одного, формування громадянського суспільства. Наголошено, що варто уникати такого сприйняття людини, яке зводить її опис до однієї характеристики – її інвалідності та заважає побачити людину-особистість. Увесь цивілізований світ сповідує принцип, що всі люди різні і одночасно рівні. Тут і зараз перед Україною і, зокрема, Закарпаттям стоїть задача – створити умови, аби ця рівність була доступною. Для цього розвивається інклюзивна освіта, формується доступний міський простір, держава оптимізує нормативну базу для всебічної підтримки осіб з інвалідністю, у вишах, у тому числі, в Ужгородському національному університеті почали готувати фізіотерапевтів та ерготерапевтів. Під час конференції спікери наголосили, що всі ці заходи дають початок глибинним реформам соціальної сфери в державі.
Разом із панельними дискусіями у рамках заходу відбувся й практичний майстер-клас «Як поводитись при проявах агресії та поведінкових розладах?». Тренером для понад двох десятків зацікавлених учасників став Лукас Вундерліх – медіатор, соціальний педагог, фахівець за спеціалізацією «Кризове втручання та конфлікти» (Швейцарія).
Організаторами конференції виступили Благодійна організація «Комітет медичної допомоги в Закарпатті», Ужгородський Національний Університет, Асоціація «Парасолька» (Швейцарія), партнерами – департамент соціального захисту населення Закарпатської ОДА, Обласний реабілітаційний центр «Дорога життя» та Фундація «SOFT Tulip» (Нідерланди). Цьогорічна конференція вирізнялася з-поміж аналогічних науково-практичних івентів тим, що поряд із обміном досвідом учасники спільно напрацювали консолідоване бачення подальшої державної стратегії деінституалізації, захисту прав осіб з інвалідністю та толерантного суспільства. Наразі фахівці, які брали участь в дискусіях, погоджують ключові тези резолюції і дорожньої карти року деінституалізації.