Як троє молодих архітекторів за кошти мукачівців створили біля річки зону відпочинку (фото)
Усе почалося з ідеї. Молоді мукачівські архітектори – Андрій Луца, Дмитро Крученюк, Денис Павлишинець – замислили такий проєкт для рідного міста. Адже в Мукачеві бракує відкритих демократичних просторів, де люди могли би знайомитися, спілкуватися, обмінюватися досвідом, креативити щось спільне і просто відпочивати. Територія просто неба напрочуд актуальна під час карантину.
Як тільки сформувалася концепція проєкту, Андрій опублікував пост на фейсбуці. Це було 21 травня.
– Давайте спільними зусиллями зробимо відпочинок у місті кращим! Річка – це чудова перевага, яку місто повинно використовувати максимально, адже відпочинок біля води – завжди чудовий! Як нам ще краще відпочивати біля річки? Наша команда розробила проєкт дерев’яного настилу-амфітеатру. Це багатофункціональна лавиця на велику компанію, що враховує особливості навколишнього ландшафту. Ми розрахували вартість лавки, нам потрібно зібрати 15 000 гривень. Плануємо зробити це коштом та зусиллями активної громади. Долучайтеся грошима або репостом. Дякуємо!
Насправді, мотивація Андрія, Дмитра й Дениса – не тільки в створенні нового місця зустрічей – лавиці з краєвидом річки. Суть і в тому, щоб залучити громаду, аби вона теж відчувала свою відповідальність за місто та власну приналежність до ініціативи.
І мукачівці відгукнулися! Закрутилося. Як каже Андрій: “А ви знали що в Мукачеві багато свідомих та відповідальних людей ? Ми були в цьому впевнені. Тому і зайнялися збором коштів та реалізацією проєкту нашої лавиці”.
Гроші надсилали мукачівці, а також ті, котрі виїхали з міста. Збирали два місяці, проте не вдалося отримати всю суму. Вороття назад не було, тож хлопці і команда з 15 учасників залучили власні ресурси, відтак взялися за втілення задуму. Однодумці допомагали матеріалами, логістикою, транспортуванням, фізичною працею, текстами для соцмереж.
У вересні відбулося відкриття. 5 вересня тут пройшов кінопоказ – тематичний архітектурний – “Абстракція: Мистецтво дизайну”. Це ілюстрація того, як може функціонувати лавиця. Вона збирає довкола себе містян, стає вільним місцем відпочинку та комунікації біля медитативної Латориці.
Нова локація уже грає життям, а її автори працюють над новими проєктами. Така ідея є чудовим прикладом для наслідування у кожному місті. Як зазначив мандрівник і блогер Віктор Стинич: “Якщо ви могли би силою однієї кави і тисячі людей змінити щось у своєму місті, що би це було?”.
Евеліна Гурницька, Varosh