Останній дзвоник онлайн: враження рахівських випускників
Ранок 29 травня 2020 року. Свято Останнього дзвоника. Шкільні подвір'я порожні.
Закінчилось дитинство останнім дзвінком
У ранковій зорі променистій.
От ми всі стоїмо на лінійці гуртом,
На останній лінійці врочистій.
Через пандемію коронавірусу школярі та вчителі всієї України завершили навчальний рік дистанційно. Навіть святкові лінійки, присвячені Останньому дзвонику, довелося відмінити.
Вчителі намагалися підбадьорити дітей. Багато колективів шкіл Рахівського району опублікували в Інтернеті відеопривітання для своїх учнів.
Та чи вдалося вчителям передати атмосферу свята? Ми поспілкувалися із тими, для кого Останній дзвоник - дійсно важливий день. Із випускниками 11 класів.
Юлія Прокіп'юк (Рахівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1)
Не знаю, чи я можу якось точно передати своє ставлення до ситуації, яка склалася. Просто так сталось. Сумно і шкода, звісно. Але так є.
Я бачила, що вчителі публікували свої відеопривітання. Чи сподобались вони мені? Так! Це хоч і не професійно зняті відео, але вони зроблені з душею і хоч якесь свято та несуть. Хоч ти і не бачиш цієї метушні Останнього дзвоника.
Такі відеопривітання тільки частково змогли передати атмосферу свята. Бо прощальний вальс затанцювати не вийшло.
Але завдяки рідним, які поряд, я провела сьогодні чудовий день. Зі сльозами, але то все сльози щастя.
Тетяна Романюк (Рахівська ЗОШ І-ІІІ ст. №2)
Мені прикро, що не було Останнього дзвоника, бо це особливий день для кожного випускника. Ми всі чекали його, і, на жаль, не відчули атмосферу на шкільному подвір‘ї.
Я бачила привітання від учителів. Мені дуже сподобалось, що вони постарались для нас. Я навіть розплакалась на моменті, коли побачила дитячі фото. Було важливо відчути, що їм (ред. вчителям) теж важко без нас, як і нам без них.
Я думаю, що цьогоріч випускники не змогли повністю відчути атмосферу Останнього дзвоника. Важко, коли всі учні окремо. Хотілося б яскравих емоцій та вражень, але на даний момент все ж таки важливіше здоров‘я.
Та я провела цей день зі своїми друзями. Поговорили, посміялись, згадали шкільні моменти і трішки посумували за часом у школі.
Яна Лета (Рахівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1)
Насправді мені дуже шкода, що святкової лінійки не було. Це свято завжди було особливим для мене, а цього року - найбільше. Через сьогоднішню ситуацію ми, випускники, залишилися без незабутнього моменту закінчення школи.
Зранку я подивилася відеопривітання до свята Останнього дзвоника, після якого стало достатньо сумно. Мені захотілося зібратися з однокласниками де-небудь, але, на жаль, погода підвела цього разу, тому зустрілася з подругами-однокласницями і ми провели вечір, згадуючи наші шкільні роки.
Я бачила привітання нашої школи, мені сподобалося це відео. Згадалася та шкільна атмосфера, теплі слова директора, вчителів та привітання від учнів було приємно почути. Після перегляду виникло почуття ностальгії. Вдячна тим, хто приклав сили до створення такого неординарного привітання.
Проте, на мою думку, екрани девайсів не змогли навіть близько передати ті відчуття, що надала б нам святкова лінійка. Смуток, переживання, щастя всіх учнів, а особливо випускників завжди переповнювали свято Останнього дзвоника, а шкільний вальс був чудовою традицією, про здійснення якої я мріяла вкінці кожного навчального року.
Щодо випускного, я вважаю, дистанційно провести його не вдасться, тому щиро надіюся, що коли сьогоднішня ситуація стане кращою і не буде ніяких загроз здоров’ю, я зі своїм класом та нашими батьками влаштуємо гарне останнє спільне свято.
Тепер на колишніх школярів чекає зовнішнє незалежне оцінювання. Після чого вони отримають атестати.