Начальник Дубівського бюро правової допомоги консультує: неоплачувана відпустка на час карантину – право чи обов’язок працівника?

Розмова про таку відпустку була б дещо іншою, якби Верховна рада України, Законом № 530-IX не доповнила оперативно ст. 26 Закону України "Про відпустки" (далі — Закон про відпустки) новою нормою. Вона звучить так: "У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті".
При цьому у п. 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 530-IX передбачили: на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику за його згодою відпустку.
Чому важлива новація, запроваджена Законом № 530-IX? Бо у загальному випадку відпустка за власний рахунок, встановлена за згодою сторін тривалістю більше, ніж 15 календарних днів, — порушення КЗпП. Тому без відповідної появи у Законі про відпустки ч. 3 ст. 26 усі роботодавці, які б перехопили край зі строком неоплачуваної відпустки (а це сталось би неодмінно, бо з 17 березня по 3 квітня — уже маємо 18 календарних днів), ризикували отримати адмінштраф за порушення трудового законодавства. А за такий проступок посадовим особам юрособи-роботодавця доводиться викладати зі своєї кишені від 510 до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 КпАП).
Однак, на жаль, законодавець не уточнив, про який саме вид відпусток йдеться у п. 1 р. ІІ "Прикінцеві положення" Закону № 530-IX. Тож, якщо прямо слідувати вимогам цього нормативу, то потрібно зробити висновок: це правило поширюється на усі види відпусток під час карантину, за виключенням тих, щодо яких діють спеціальні норми, які передбачають надання роботодавцем відпусток в обов’язковому порядку за бажанням працівника.
Отже, коли йдеться про надання відпустки працівникам на час карантину відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, вважаємо, що таку відпустку надають за згодою сторін — працівника та роботодавця. Тож надати таку безоплатну відпустку працівникам можна лише за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця.
Пам’ятайте!
Якщо у Вас виникли додаткові питання, Ви завжди можете звернутись до найближчого центру або бюро правової допомоги та отримати кваліфіковану і вичерпну консультацію з цього, та інших питань.
Дізнатись адреси та номери телефонів найближчого центру або бюро, можна на сайті системи безоплатної правової допомоги за адресою: https://legalaid.gov.ua/, або за безкоштовним номером системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
Також, за вказаним номером Ви можете отримати попередню правову консультацію, або знайти правову інформацію, що Вас цікавить на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid в мережі інтернет, за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua/.
Відділ «Дубівське бюро праввої допомоги» знаходиться за адресою: смт.Дубове, вул Гагаріна 1 «а», E-mail: dubivske@legalaid.uz.ua
Тел.: 0313-47-20-32.
Ангеліна Банк, начальник відділу «Дубівське бюро ПД».
https://dubove.info/