1 липня: сьогодні свято, це цікаво знати

Липень, верхівка літа вже на порозі. Як стверджують дослідники, його назва походить від дрібнолистої липи, що у нас починає цвісти якраз на початку другого місяця літа, на відміну від широколистої, що вже відцвіла.

Липень у нас віддавна вважався порою медозбору та сінокосу. До речі, у західних регіонах України й дотепер липень дуже часто називають «косень» або «сінокіс».

Ця важка, однак дуже важлива робота, колись перетворювалась на цілий обряд. У поле виїжджали не лише чоловіки, але й жінки з дітьми. Чоловіки обирали поміж собою найбільш вправного косаря – отамана, який керував всім процесом косовиці, і до кінця Петрівки, тобто, до початку жнив, з цією працею намагалися впоратись. Якщо робота затягувалася через якісь причини, люди починали побоюватись голодного року.

Що ж до погоди, то 1 липня підмічали: «З’являються у липні жовті листки на деревах – до ранньої осені», а також : «У липні вітер дме зі сходу на суху погоду, а з заходу «в руці воду несе».

За церковним календарем 1 липня вшановують мучеників Леонтія, Іпатія та Феодула; преподобного Леонтія.

Іменинники 1 липня:

Іпатій, Леонтій, Феодул.

1 липня народились:

1909 – Леонтій-Людомир Дмоховський – першовідкривач вірусної природи ракових пухлин, засновник школи онкологічної вірусології. Першопроходець у застосуванні електронної мікроскопії, в т. ч. в онкологічній вірусології. Багатолітній член Українського лікарського товариства Північної Америки та НТШ.

1916 – Йосип Шкловський – видатний український радянський астрофізик, засновник відомої астрофізичної школи. Уперше в СРСР (1953–1954) прочитав курс радіоастрономії. Головна праця «Всесвіт, життя, розум».

1920 – Павло Мірошниченко – український художник-пленерист, особливо яскраво проявив себе в роботах, присвячених природі Криму.

1 липня відзначають:

День архітектури України.

Події 1 липня:

1751 – надрукований перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», виданий Дені Дідро і Жаном Лероном д’Аламбером. За 30 років вийшло 35 томів енциклопедії. Участь в складанні енциклопедії взяли найвидатніші представники століття Просвіти: окрім видавців, це були Вольтер, Руссо, Монтеск’є, Гельвецій і інші.

1858 – Чарльз Дарвін у Лондоні вперше представив свою теорію еволюції.

1941 – у Львові Національними Зборами проголошено Акт відновлення незалежності Української держави і створено уряд під проводом Ярослава Стецька.

1961 – у Торонто (Канада) відкрито пам’ятник Тарасу Шевченкові.

1982 – у Радянському Союзі запущено «Космос-1383» – перший пошуково-рятувальний супутник, створений спільними зусиллями СРСР, Франції та США і призначений для прийняття сигналів про допомогу від кораблів і літаків.

Чи знаєте ви, що:

Будівництво житла здавна було однією з найважливіших подій, з якою пов’язували надії на щасливіше і заможніше життя.

Нове місце для будівництва оселі повинно було задовольняти цілий ряд вимог, зокрема, щоб воно знаходилося на цілині, де земля «спокійна», і щоб там колись водилась худоба, тоді у сім’ї буде злагода і не вмиратимуть діти.

Варто зазначити, що заборон при цьому було значно більше. Не можна було будувати хату за розмірами меншу від попередньої, бо зменшиться сім’я. Також не селилися на садибі родини, де були п’яниці, злочинці; там, де люди вимерли від епідемії чи часто хворіли; на місці вбивства, кладовища, церкви або святилища, на межі, роздоріжжі, на місці будь-яких ям та там, де вдарила блискавка.

Перед тим, як починати будівництво, ділянку інколи засівали житом, якщо воно добре росло, то і місце вважалося гарним. У деяких регіонах побутував обряд з використанням посуду, під який клали жмут вовни. Якщо вранці вона була волога, то хату не будували, бо й оселя буде волога.

Закладати нову хату було прийнято навесні та влітку. А починати будівництво бажано було у п’ятницю, найкраще під час повного Місяця, щоб у хаті було повно.

Рідна країна