На Закарпатті формується нова опозиція до влади? «Захист Держави» активно розбудовує мережу в регіоні
На політичній та громадській мапі Закарпаття дедалі помітнішою стає громадська організація «Захист Держави». Її активність у регіоні, створення місцевих осередків, залучення ветеранів, волонтерів та громадських діячів закономірно породжують питання: чи йдеться виключно про громадську діяльність, чи в перспективі навколо організації може сформуватися новий політичний центр?
Особливо помітною діяльність організації стала у Хустському районі. На офіційному сайті «Захисту Держави» вже вказаний окремий Хустський районний офіс, керівником якого зазначений Михайло Попович.
На Закарпатті діє й обласний підрозділ організації. За даними відкритих реєстрів, відокремлений підрозділ ГО «Захист Держави» в Закарпатській області зареєстрований в Ужгороді, а його керівницею є Юліанна Бедь.
Останні місяці організація демонструє активність у різних районах області. Зокрема, вона укладала меморандуми про співпрацю з органами місцевого самоврядування. У лютому було оголошено про партнерство з Баранинською громадою, а наприкінці травня — з Вилоцькою селищною радою. Офіційно метою такої співпраці називають підтримку військових, ветеранів, їхніх родин, ВПО та реалізацію соціальних і правових ініціатив.
24 березня «Захист Держави» також підписав меморандум із Закарпатською обласною радою профспілок. Сторони заявили про співпрацю у підтримці ветеранської спільноти та соціальному захисті захисників України.
Активність продовжується і зараз. 9 вересня Хустський районний осередок повідомив про організацію поїздки Закарпаттям для дітей військовослужбовців, зокрема дітей загиблих та зниклих безвісти захисників.
Громадська організація чи майбутній політичний проєкт?
Сам «Захист Держави» наразі позиціонує себе саме як громадську організацію. На офіційному ресурсі зазначається, що рух розпочав роботу в лютому 2025 року і поступово виріс до загальноукраїнського масштабу.
Серед своїх пріоритетів організація називає підтримку військових та ветеранів, правову й соціальну допомогу, захист національних цінностей. Водночас у програмному баченні організації присутні значно ширші питання — трансформація держави, ефективність системи управління, боротьба з корупційними ризиками, верховенство права та професійна влада.
Саме це разом із розбудовою регіональної мережі може створювати враження підготовки фундаменту для майбутньої політичної діяльності.
Проте наразі немає достатніх підтверджених даних, щоб стверджувати, що «Захист Держави» офіційно перетворюється на політичну партію або оголосила себе опозицією до чинної влади. Тому говорити про формування опозиції можна поки лише як про можливий сценарій та предмет політичної дискусії.
Цікаво й те, що організація не уникає співпраці з чинними органами місцевого самоврядування. Підписання меморандумів із громадами радше свідчить про намагання вибудувати широку мережу контактів, ніж про відкриту конфронтацію з владою.
Водночас для Закарпаття поява структури, здатної об'єднувати ветеранів, військових, волонтерів, громадських активістів та представників різних громад, може мати значення вже під час наступного політичного циклу.
Тож головне питання залишається відкритим: «Захист Держави» залишиться потужним громадським рухом чи з часом стане основою нової політичної сили та альтернативою нинішнім політичним елітам Закарпаття?
Саме подальші кадрові призначення, розширення районних осередків і публічні заяви керівництва організації дадуть відповідь на це питання.