Ультиматум у Брюсселі: чому Петер Мадяр знову згадав про права угорців Закарпаття перед вступом України в ЄС

Угорська меншина Закарпаття опинилася в центрі великої європейської політики після низки зустрічей у Брюсселі, де новий угорський лідер Петер Мадяр виставив Києву жорсткі умови. Попри сподівання на швидке «потепління» після епохи Орбана, питання прав діаспори залишається ключовим каменем спотикання на шляху України до Євросоюзу.

Цього тижня стіни європейських інституцій знову здригнулися від дискусій навколо українського питання. Петер Мадяр, лідер партії «Тиса», під час переговорів із президентом Європейської ради Антоніо Костою дав чітко зрозуміти: офіційне відкриття переговорних глав про вступ України до ЄС не отримає зелене світло без поступок Києва.

За лаштунками брюссельських кабінетів кажуть, що Мадяр фактично успадкував риторику свого попередника. Він вимагає повного відновлення прав, які етнічні угорці мали до 2014 року, включаючи мовні та освітні преференції.

Старі вимоги нового лідера
Зустріч з Антоніо Костою, за словами очевидців, була «конструктивною», але відчутно напруженішою, ніж ранковий діалог Мадяра з Урсулою фон дер Ляєн. Основна претензія політика полягає у дотриманні 11 пунктів, які раніше озвучував уряд Віктора Орбана.

Ці вимоги стосуються широкого спектра життєдіяльності громади:

вільне використання рідної мови в адміністративній сфері;

повний доступ до угорськомовної освіти на всіх рівнях;

забезпечення культурної автономії в межах чинного законодавства;

право на широке представництво у місцевих органах влади.

Мадяр наголошує, що мета цих кроків — підтримати здатність закарпатських угорців залишатися на своїй рідній землі. Він публічно закликав Київ «покласти край обмеженням, що діють вже понад десять років».

Позиція Києва: «Проблеми не існує»
Президент України Володимир Зеленський у коментарі для Bloomberg News висловив більш стриманий та оптимістичний погляд на ситуацію. За його словами, Україна вже провела колосальну роботу над законодавством щодо національних меншин, аби відповідати критеріям Венеційської комісії та вимогам ЄС.

«Ми працюємо над усіма питаннями, що стосуються нашої угорської меншини. Вони — наші громадяни, такі ж самі, як і всі інші», — зазначив голова держави. Зеленський додав, що хоча не всі технічні деталі ще врегульовані, він не бачить у цьому «реальної проблеми», яка могла б зупинити євроінтеграцію.

Очікується, що особиста зустріч Зеленського та Мадяра може відбутися вже в червні. Це стане першим серйозним випробуванням для обох лідерів, де дипломатія має перемогти політичні амбіції.

Що кажуть експерти та цифри
Статистичні дані свідчать, що за останні два роки Україна значно лібералізувала освітнє законодавство. Зокрема, було прийнято зміни до закону «Про повну загальну середню освіту», які продовжують перехідний період для впровадження нових мовних норм для шкіл з мовами навчання країн ЄС.

Профільні фахівці з питань міжнародного права зазначають, що більшість вимог Угорщини вже де-юре імплементовані в українське поле. Проте політичний тиск Будапешта часто виходить за межі суто правового дискурсу.

«Ми бачимо класичну гру на внутрішню аудиторію. Для будь-якого угорського політика захист діаспори — це святий обов'язок перед виборцем. Однак зараз важливо відокремити реальні потреби людей на місцях від геополітичного торгу між Брюсселем і Будапештом», — коментує ситуацію спеціаліст із питань транскордонного співробітництва.

Життя на Закарпатті: між політикою та реальністю
Поки в Брюсселі тривають дискусії, на самому Закарпатті ситуація залишається стабільною. Місцеві громади продовжують розвиватися, попри війну. Угорськомовні школи працюють, а культурні центри проводять заходи, що підтверджує інтегрованість меншини в український соціум.

Проте риторика Мадяра про «громадян другого сорту» викликає неоднозначну реакцію серед самих закарпатців. Більшість мешканців прикордонних районів прагнуть насамперед миру та економічної стабільності, яку може дати членство в ЄС.

Список ключових очікувань громади зараз виглядає так:

Спрощення процедур перетину кордону для гуманітарних потреб.

Збереження мережі шкіл у невеликих селах.

Залучення європейських інвестицій у регіональну інфраструктуру.

Висновки для майбутнього
Жорстка позиція Петера Мадяра стала холодним душем для тих, хто сподівався на миттєве зникнення вето щодо України. Здається, що «угорське питання» буде супроводжувати кожен етап переговорів про вступ.

Для України це означає необхідність ще філіграннішої дипломатії. Задоволення культурних потреб меншини без шкоди національній безпеці — це той іспит, який Києву доведеться скласти перед тим, як отримати заповітний квиток до Європейського Союзу.

Червнева зустріч лідерів покаже, чи готові сторони до реальних компромісів, чи закарпатська меншина і надалі залишатиметься заручником політичних баталій великого масштабу... якщо ще вона відбудеться.

Автор: Микола Жалива.